Голубок білогорлий
| ?Голубок білогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Zentrygon |
| Вид: | Голубок білогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Zentrygon frenata (Tschudi, 1843) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| Див. Підвиди | |
| Синоніми | |
| Geotrygon frenata Oreopeleia bourcieri | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Zentrygon frenata |
 Віківиди: | Zentrygon frenata |
 ITIS: | 1125228 |
 МСОП: | 22690950 |
 NCBI: | 471131 |
Голубок білогорлий[2] (Zentrygon frenata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 30—34 см, вага 311 г. Обличчя і лоб охристі, тім'я сизе. Верхня частина спини темно-фіолетова, решта верхньої частини тіла рудувато-коричнева. Горло біле, груди сірі, живіт і боки темно-охристі. На щоках чорні смуги, від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Самиці мають більш коричневе забарвлення. У молодих птахів верхня і нижня частині тіла поцятковані темними смугами.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- Z. f. bourcieri (Bonaparte, 1855) — Колумбійські і Еквадорські Анди;
- Z. f. subgrisea (Chapman, 1922) — Анди на південному заході Еквадорі і на північному заході Перу;
- Z. f. frenata (Tschudi, 1843) — Анди в Перу і Болівії;
- Z. f. margaritae (Blake, Hoy, G & Contino, 1961) — Анди на півдні Болівії і на північному заході Аргентини.
Поширення і екологія
Білогорлі голубки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії і Аргентині. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами, комахами та їх личинками. В кладці два яйця, інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 19—20 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zentrygon frenata. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).