YaChudo

Александр Цальбрукнер

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Александр Цальбрукнер
нім. Alexander Zahlbruckner
Народився31 травня 1860 Редагувати інформацію у Вікіданих
Святий Юр, Округ Пезинок, Братиславський край, Словаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 травня 1938 (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Третій Райх, Німецький Рейх Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняАвстрія Австрія
КраїнаАвстро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, ліхенолог, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка
ЗакладМузей природознавства[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіJohann Zahlbrucknerd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Александр Цальбрукнер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Zahlbr. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Александр Цальбрукнер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [2]

Александр Цальбрукнер (нім. Alexander Zahlbruckner; 1860–1938) — австрійський ботанік, спеціалізувався на вивченні лишайників[3].

Біографія

Александр Цальбрукнер народився 31 травня 1860 року у невеликому містечку Свети Юр поблизу Братислави. Він був онуком Йоганна Баптиста Цальбрукнера (1782–1851), відомого австрійського мінералога та ботаніка[4]. Навчався у Віденському університеті, у 1883 році закінчив філософський факультет. Через декілька місяців став волонтером по утриманню гербарію судинних рослин Віденського музею історії природи.

Незабаром Цальбрукнер почав вивчати флору лишайників своєї батьківщини — сьогоднішньої південно-західноїСловаччини. З 1886 він видавав серію публікацій по лишайниках південної Австро-Угорщини, п'ята частина якої (1898) включала опис 20 нових видів з найрізноманітніших родин. У 1891 році Александр став науковим співробітником музею, у 1897 — хранителем. З 1891 до 1903 року Цальбрукнер послідовно досліджував зразки лишайників з гербарію Віденського музею, розділяючи їх по родинах.

Цальбрукнер був генеральним секретарем II Міжнародного ботанічного конгресу у Відні 1905 року[5].

З 1918 року Цальбрукнер працював директором Віденського музею природної історії. У 1922 році внаслідок вкрай нестійкою економічної ситуації у Австрії після Першої світової війни він був змушений піти на пенсію та продовжити вивчення ліхенології вдома[5].

8 травня 1938 року Александр Цальбрукнер помер.

Цальбрукнер був редактором томів другого видання «Kryptogamen-Flora», присвяченого лишайникам.

З 1921 до 1940 року видався фундаментальний каталог лишайників усього світу, підготовлений Цальбрукнером та залишився незавершеним. Класифікація, прийнята автором, ґрунтувалася головним чином на роботах фінського систематика Едварда Августа Вайніо та ботаніка Йоганна Райнке.

Окремі наукові праці

  • Zahlbruckner, A. et al. (1900–1905). Plantae Pentherianae. 4 vols.
  • Zahlbruckner, A.; Krasser, F.; Keissler, F. (1901). Die Entwicklung der Morphologie, Entwicklungsgeschichte und Systematik der Kryptogamen. 40 p.
  • Zahlbruckner, A. (1903–1908). Flechten. In: Engler, A.; Prantl, K. Die Natürlichen Pflanzenfamilien. Vol. I(I): 49—249.
  • Zahlbruckner, A. (1909). Lichenes. 125 p., 5 pl.
  • Zahlbruckner, A. (1917). Botanische Ergebnisse der Schwedischen Expedition nach Patagonien. 62 p.
  • Zahlbruckner, A. (1921–1940). Catalogus lichenum universalis. 10 vols.
  • Zahlbruckner, A. (1933). Lichenes. In: Handel-Mazzetti, H. Symbolae sinicae. Vol. 3: 1—254.
  • Zahlbruckner, A. (1936). Afrikanische Flechten. In: Engler, A. «Beiträge zur Flora von Afrika» 52. Botanische Jahrbücher 60: 468–552.

Вшанування

Рід Zahlbrucknera Herre, 1910, nom. illeg. [≡ Zahlbrucknerella Herre, 1912, nom. nov.] названо на честь А.Цальбрукнера.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б verschiedene Autoren Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ IPNI,  Zahlbr.
  3. ↑ Harvard University Herbaria & Libraries. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  4. ↑ Pišút, Ivan (2002). Alexander Zahlbruckner (1860-1938): The Author of Two Historical Milestones in Lichenology. The Bryologist. 105 (2): 243—245. ISSN 0007-2745. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  5. ↑ а б Biodiversity Heritage Library [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] Taxonomic literature : a selective guide to botanical publications.

Посилання

Джерела


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).