Кокоа північний
| ?Кокоа північний | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Кокоа (Xiphorhynchus) |
| Вид: | Кокоа північний |
| Біноміальна назва | |
| Xiphorhynchus susurrans (Jardine, 1847) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Dendrocolaptes susurrans Xiphorhynchus guttatus susurrans | |
| Посилання | |
| Xiphorhynchus susurrans | |
| Xiphorhynchus susurrans | |
| 563748 | |
| 22729055 | |
| 190287 | |
Коко́а північний[2] (Xiphorhynchus susurrans) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 23 см, вага 37 г. Забарвлення переважно темно-коричневе, голова, шия і груди поцятковані охристими смужками, крила і хвіст руді. Нижня частина тіла оливково-коричнева. Дзьоб тонкий. чорний, дещо вигнутий.
Підвиди

Виділяють вісім підвидів:[3]
- X. s. confinis (Bangs, 1903) — східна Гватемала і північний Гондурас;
- X. s. costaricensis (Ridgway, 1888) — від південно-східного Гондурасу до західної Панами (захід Чирикі, захід Бокасу-дель-Торо);
- X. s. marginatus Griscom, 1927 — Панама (схід Чирикі, Вераґуас, захід півострова Асуеро);
- X. s. nana (Lawrence, 1863) — від східної Панами до північної Колумбії, західної і північної Венесуели;
- X. s. rosenbergi Bangs, 1910 — західна Колумбія (Вальє-дель-Каука);
- X. s. susurrans (Jardine, 1847) — Тринідад і Тобаго;
- X. s. jardinei (Dalmas, 1900) — північно-східна Венесуела (північний схід Ансоатегі, північ Монагасу, Сукре);
- X. s. margaritae Phelps & Phelps Jr, 1949 — острів Маргарита.
Поширення і екологія
Північні кокоа мешкають в Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, в гірських тропічних лісах, мангрових лісах, в сухих чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2400 м над рівнем моря, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами. Гніздяться в дуплах деревах або в трухлявих пнях. В кладці 2 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Xiphorhynchus susurrans. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 09 квітня 2022.
Джерела
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).