YaChudo

Піколезна руда

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

?Піколезна руда

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Горнерові (Furnariidae)
Рід:Піколезна (Xenops)
Вид:Піколезна руда
Біноміальна назва
Xenops rutilans
Temminck, 1821
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Xenops rutilus
Посилання
Вікісховище:Xenops rutilans
Віківиди:Xenops rutilans
ITIS:563720
NCBI:288030

Піколе́зна руда[2] (Xenops rutilans) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 12 см, вага 12,6 г. Голова темно-коричнева, над очима білуваті "брови", на щоках білуваті "вуса". Верхня частина тіла рудувато-коричнева, крила темно-коричневі, на крилах охристі смуги. Нижня частина тілда оливково-коричнева, сильно поцяткована білуватими смужками. Дзьоб короткий, міцний, загострений, клиноподібний. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Руда піколезна

Виділяють одинадцять підвидів:[3]

Поширення і екологія

Руді піколезни мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Парагваї, Аргентині та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 540 до 2800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та їх личинками, яких шукають в гнилій деревині, під корою та серед гілок. Гніздяться в дуплах дерев, які встелюють рослинними волокнами, на висоті від 1,5 до 4,5 м над землею. В кладці 2 білих яйця, насиджують і самиці. і самці.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Xenops rutilans: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 вересня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 вересня 2022.

Джерела

  • ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
  • Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
  • Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4

Посилання

  • de L. Fávaro, Fernando; dos Anjos, Luiz; Lopes, Edson V.; Mendonça, Luciana B. & Volpato, Graziele H. (2006): Efeito do gradiente altitudinal/latitudinal sobre espécies de aves florestais da família Furnariidae na Bacia do Rio Tibagi, Paraná, Brasil [Effect of altitudinal/latitudinal gradient about forest ovenbirds species (Aves: Furnariidae) in the Tibagi river basin, Paraná, Brazil]. Revista Brasileira de Zoologia 23(1): 261–266 [Portuguese with English abstract]. doi:10.1590/S0101-81752006000100020 PDF fulltext
  • Machado, C.G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59(1): 75-85 [Portuguese with English abstract]. doi:10.1590/S0034-71081999000100010 PDF fulltext
  • Olson, Storrs L. & Alvarenga, Herculano M. F. (2006): An extraordinary feeding assemblage of birds at a termite swarm in the Serra da Mantiqueira, São Paulo, Brazil. Revista Brasileira de Ornitologia 14(3): 297-299 [English with Portuguese abstract]. PDF fulltext

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).