Vogelfrei
Vogelfrei (нід. Vogelvrij і афр. Voëlvry) у німецькому вжитку означає статус особи, на яку накладено правове покарання у вигляді оголошення поза законом. Однак первісне значення терміна вказувало на незалежність, бути «вільним, як птах», перебувати «на пташиних правах», або або також «вільний як вовк» (wolfsfrei). Це негативне значення утвердилося в XVI столітті. Пізніше воно поширилося завдяки поезії бароко та тлумаченню в «Німецькій граматиці» (1819) Якоба Грімма. Відомим «фоґельфраєм» (особою поза законом) був Мартін Лютер.[1][2][3]
Раніше і сьогодні

Спочатку слово «vogelfrei» означало просто «вільний, як птах, незв’язаний». У такому значенні воно вживається в давніших джерелах.[4] Також Лютер і Цвінглі ще вживали це слово в його первісному значенні.
Значно пізніше виник зв’язок із оголошенням поза законом (Ächtung). Він виводився з таких формул:
| Оскільки тебе вироком і правом було оголошено в розшук за вбивство, то я вилучаю твоє тіло й майно з миру, вкидаю їх у немир’я, проголошую тебе безчесним і безправним, оголошую тебе відданим птахам у повітрі, звірам у лісі й рибам у воді, і не маєш ти ні на якій дорозі, ні в якому прихистку, дарованому імператором чи королем, ані миру, ані перепустки; … | ||
— Стаття 241 «Бамберзького кримінального уложення (Bamberger Halsgerichtsordnung)», цитована за Якобом Гріммом (Jacob Grimm), т. I, с. 58. | ||
і
| Його тіло має бути вільне й дозволене всім людям і тваринам, птахам у повітрі,[5] рибам у воді, так що ніхто не може вчинити проти нього злочину, за який мусив би спокутувати | ||
— Віганд (Wigand), «Das Femgericht Westphalens» («Фемічний суд Вестфалії»). Гамм 1825, с. 436; цитовано у Грімма, с. 59. | ||
Оголошення поза законом (Ächtung) заносилося до книги опали (Achtbuch). Наслідком, наприклад, було те, що засудженій особі не надавали жодного притулку.[6] Після смерті тіло не ховали, а залишали на поталу птахам[7] та вовкам.
За сучасними уявленнями, причину поширення пейоративного (pejorativ) значення слід шукати не там, а в мові ландскнехтів і солдатів того часу. На це також вказує запозичене слово «Preis» (італ. presa, фр. prise), яке в цьому значенні означає «здобич» і є синонімом слова «Beute». Осіб, яких вважали шкідливими для країни (нім. Landschädliche Leute), оголошували нім. preis gegeben und vogelfrey («відданими на поталу та вільними, як птах»).[8]
Див. також
Посилання
Література
- Якоб Грімм, Андреас Гойслер, Рудольф Гюбнер: Deutsche Rechtsaltertümer. 2 томи. 4-е доповнене видання. Dieterich, Лейпциг 1899 (незмінене перевидання. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Дармштадт 1994, ISBN 3-534-00205-9).
- Рут Шмідт-Віганд: Vogelfrei. У: Handwörterbuch der Deutschen Rechtsgeschichte. Том 5: Straftheorie – Zycha. Register. Schmidt, Берлін 1998, ISBN 3-503-00015-1, стовп. 930–932.
Примітки
- ↑ Крістіане Тойка-Зайд, Герд Шнайдер. Vogelfrei | bpb. Процитовано 17 липня 2022.
- ↑ Hamburger Abendblatt – Hamburg (7 червня 2010). Was das Wort „vogelfrei“ bedeutet. Процитовано 8 серпня 2020.
- ↑ Martin Luther – Vogelfrei und unerkannt auf der Wartburg. Процитовано 8 серпня 2020.
- ↑ Люди Божого дому монастиря Бухенау, згідно з грамотою 1455 року, були «вільними як птах» (vogelfrei) (= мали свободу пересування), якщо щороку жертвували пфеніг. Schmidt-Wiegand Sp. 931 з іншими прикладами.
- ↑ Грімм зауважує тут у виносці: звідси vogelfrei, permissus avibus; давніша мова вживала також в іншому значенні: vrî als ein vogel. Конрад Вюрцбурзький: «Троянська війна» (Trojanischer Krieg). Рядок 14516; ich bin frî als der vogel ûf dem zwî. Ласберг (вид.), Liedersaal. 1820–1825. Т. 3, с. 637.
- ↑ Aqua et ignis interdictus.
- ↑ permissus avibus.
- ↑ Таке парне поняття ще зустрічається в Constitutio criminalis Theresiana від 31 грудня 1768 року.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).