YaChudo

Ver Sacrum

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

нім. Ver sacrum[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАвстро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Типжурнал Редагувати інформацію у Вікіданих
Мованімецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Засновано1898 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникҐустав Клімт,
Макс Курцвайль
 Редагувати інформацію у Вікіданих
РедакторАльфред Роллер Редагувати інформацію у Вікіданих
Припинення публікацій1903 Редагувати інформацію у Вікіданих
Головний офісВідень Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва на честьVer sacrum (Давній Рим) Редагувати інформацію у Вікіданих
ISSN0083-5463, 2195-9145 Редагувати інформацію у Вікіданих

ver-sacrum.uni-hd.de
digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/vs​(нім.)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ver Sacrum у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Обкладинка першого номера. Худ. А. Роллер. Січень 1898

«Ver Sacrum» (укр. «Весна священна») — офіційний часопис Асоціації австрійських митців, що виходив у Австро-Угорській імперії впродовж 1898–1903. У ньому були викладені основні тезиси початкового етапу Віденської сецесії.

Часопис виходив майже у квадратному форматі і за кожен номер відповідала окрема група митців. «Ver Sacrum» зробив значний внесок у поширення ідей нового мистецького напрямку, надаючи широкий спектр інформації, був багато ілюстрований у книжковому форматі. До його видання були причетні Густав Клімт, Коломан Мозер, Альфред Роллер, Йозеф Гофман, Йозеф Марія Ольбріх, Макс Курцвайль, Ернст Штер, Вільгельм Ліст. У ньому опублікували літературні твори Райнера Марія Рільке, Гуґо фон Гофмансталь, Моріс Метерлінк, Кнут Гамсун, Отто Юліус Бірбаум, Ріхард Демель, Рікарда Гух, Конрад Фердінанд Меєр, Йозеф Марія Аугенталлер, Арно Гольц.

Перший наклад "Ver Sacrum" вийшов у січні 1898 з текстами Германна Бара, Альфреда Роллера, Макса Буркгарда. На обкладинці було розміщено зображення невеликого дерева, у кроні якого розміщено три порожні картуші, як символи архітектури, живопису, скульптури, а коріння проростає крізь дошки діжки. На першій сторінці помістили зображення дівчини-підлітка, як втілення «Весни священної», авторства Йозефа Енгельгарта. Далі весняний настрій втілювали рослинні орнаменти, квітучі дерева, замріяні чи танцюючі жіночі фігури авторства членів асоціації. Серед них виділявся своїм оздобленням Густав Клімт.

Виконавши новаторську місію пропагування нового стилю, у часописі з 1900 на перший план вийшла інформативна складова. З 1901 він почав виходити двічі на місяць, але незабаром розпочався його занепад.

Джерела

  • Vergo, Peter (1975). Art in Vienna 1898-1918: Klimt, Kokoschka, Schiele, and their Contemporaries. London: Phaidon. ISBN 0-7148-1600-0. (англ.)

Посилання

Примітки

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).