Дрізд кордильєрський
| ?Дрізд кордильєрський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Дроздові (Turdidae) |
| Рід: | Дрізд (Turdus) |
| Вид: | Дрізд кордильєрський |
| Біноміальна назва | |
| Turdus fulviventris PL Sclater, 1858 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Turdus fulviventris |
 Віківиди: | Turdus fulviventris |
 EOL: | 922668 |
 ITIS: | 563577 |
 МСОП: | 22708879 |
 NCBI: | 411537 |
Дрізд кордильєрський[2] (Turdus fulviventris) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 25 см. У самців голова і горло чорні, горло поцятковане білими смужками. Спина темно-сіра. крила і хвіст більш темні. Верхня частина грудей блідо-сіра, нижня частина грудей і живіт руді. Дзьоб жовтий, навколо очей оранжеві кільця. Лапи тьмяно-жовті. Самиці мають більш тьмяне забарвлення[4].
Поширення і екологія
Кордильєрські дрозди мешкають у Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида), Колумбії (зокрема в горах Сьєрра-де-Періха), Еквадорі і північному Перу (Кахамарка). Вони живуть в кронах вологих гірських тропічних лісів Анд і на узліссях. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 1300 до 2700 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів[5].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Turdus fulviventris. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 01 червня 2022.
- ↑ Hilty, Steven L. (2002). Birds of Venezuela. Princeton University Press. с. 711. ISBN 1-4008-3409-0. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 342. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).