Tricholoma sulphureum
| ?Tricholoma sulphureum | |
|---|---|
Tricholoma sulphureum у лісі, Франція | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Трихоломові (Tricholomataceae) |
| Рід: | Tricholoma |
| Вид: | Tricholoma sulphureum |
| Біноміальна назва | |
| Tricholoma sulphureum (Bull. ex Fr.) P.Kumm., 1871 | |
| Посилання | |
| Tricholoma sulphureum | |
| 6681318 | |
| 181718 | |
| MB: | 227491 |
| IF: | 227491 |
Tricholoma sulphureum, також відомий під англійськими народними назвами stinker («смердюх»),[1] sulphur knight («сірчаний лицар») і gas agaric («газовий агарик»), — вид грибів. Гриб має характерний яскраво-жовтий колір і незвичний запах, який порівнюють із запахом вугільного газу. Росте в листяних лісах Європи від весни до осені. Неїстівний або слабко отруйний.
Таксономія
Вид Tricholoma sulphureum вперше описав 1784 року французький ботанік П'єр Бюльяр (Pierre Bulliard) і дав йому назву Agaricus sulphureus; до роду Tricholoma його 1871 року переніс німецький міколог Пауль Куммер. Видовий епітет sulfǔrěus походить від латинського слова зі значенням «сірчаний, той, що стосується сірки».[2] Він належить до комплексу подібних видів із неприємним запахом, таких як дуже схожий T. inamoenum.[3] Інший споріднений вид, T. bufonium, може бути внутрішньовидовим варіантом.
Опис
Гриб сірчано-жовтого кольору. Шапинка опукла, подекуди коричнювата ближче до центру, з ледь помітним горбком (умбоном), до 8 см у діаметрі.[1] Пластинки вузько прирослі або виїмчасті, товсті й розставлені. Ніжка сягає 10 см завдовжки. Спорова маса біла.[1] М'якуш тонкий і має неприємний запах.[1]
Запах, зумовлений хімічною речовиною скатолом, достатній, щоб відрізнити цей гриб від інших жовтих грибів. Джон Рамсботтом (John Ramsbottom) повідомляє, що запах складний і його порівнювали з жасмином, нарцисом (Narcissus), гіацинтом, Hemerocallis flava, бузком, чорнобривцями (Tagetes), зогнилою коноплею або вугільним газом, а також описували як нудотний або смердючий.[4] Смак гіркий.
Схожі види
Його можна сплутати з темнішою T. equestre, яка має липку шапинку, білий м'якуш, тонкі густі пластинки та борошнистий запах.[5]
Поширення та середовище існування
Tricholoma sulphureum росте в листяних лісах, особливо букових, і може траплятися будь-коли від весни до осені.[5] Поширений по всій Європі, а його знахідки підтверджені на сході аж до Китаю.[6] Також поширений у Північній Америці,[7] де росте також із хвойними. Англійською його зазвичай називають «Stinker» або «Sulfur Trich». У Туреччині його вважають таким, що перебуває під критичною загрозою зникнення.[8]
Токсичність
Гриб зазвичай відносять до неїстівних і підозрюють у його отруйності.[1] Повідомлені симптоми переважно шлунково-кишкові, подекуди неврологічні.[9]
Примітки
- ↑ а б в г д Arora, David (1986) [1979]. Mushrooms Demystified: A Comprehensive Guide to the Fleshy Fungi (вид. 2nd). Berkeley, CA: Ten Speed Press. с. 179. ISBN 978-0-89815-170-1.
- ↑ Simpson DP (1979). Cassell's Latin Dictionary (вид. 5th). London: Cassell Ltd. с. 883. ISBN 0-304-52257-0.
- ↑ Trudell, Steve; Ammirati, Joe (2009). Mushrooms of the Pacific Northwest. Timber Press Field Guides. Portland, OR: Timber Press. с. 103—104. ISBN 978-0-88192-935-5.
- ↑ Ramsbottom J (1953). Mushrooms & Toadstools. Collins.
- ↑ а б Haas H (1969). The Young Specialist looks at Fungi. Burke. с. 148. ISBN 0-222-79409-7.
- ↑ Deng H, Yao YJ (2005). Revision of three species of Tricholoma reported from China. Mycotaxon. 92: 77—84. ISSN 0093-4666.
- ↑ Bessette AE, Bessette AR, Roody WC, Trudell SA (2012), Tricholomas of North America
- ↑ Çinar H, Sermenli HB, Işiloğlu M (2014). Some critically endangered species From Turkey (PDF). Fungal Conservation (4): 26—28.
- ↑ Veselský J, Dvorák J (1981). Über den Verlauf einer Vergiftung durch den Schwefelgelben Ritterling - Tricholoma sulphureum (Bull. ex Fr.) Kumm. Cĕská Mykologie (нім.). 35: 114—15.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tricholoma sulphureum
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).