Tricholoma sejunctum
| ?Tricholoma sejunctum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Трихоломові (Tricholomataceae) |
| Рід: | Tricholoma |
| Вид: | Tricholoma sejunctum |
| Біноміальна назва | |
| Tricholoma sejunctum (Sowerby) Quél., 1872[1] | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Tricholoma sejunctum | |
| 158288 | |
| 76327 | |
| MB: | 192411 |
| IF: | 192411 |
Tricholoma sejunctum (розмовно — англ. yellow blusher у східних регіонах Північної Америки)[3] — гриб, що трапляється на значній частині Північної півкулі та пов'язаний із сосновими лісами.
Опис
Шапинка завширшки 3–8 см, зеленувато-коричнювато-жовта, злегка волога; біля центру має темні волокна (фібрили). Пластинки та ніжка білувато-жовті, остання сягає 10 см завдовжки.[4][5] Запах від м'якого до борошнистого, а смак — від м'якого до неприємного.[5]
Схожі види
Tricholoma flavovirens зазвичай більший і м'ясистіший, із суцільніше жовтими пластинками та ніжкою і менш волокнистою шапинкою.[5] Серед інших подібних видів — Tricholoma arvernense і T. viridilutescens.[5]
Поширення та середовище існування
У Північній Америці трапляється на північно-західному узбережжі та на сході.[4]
Їстівність
Через певну плутанину щодо достовірного визначення виду його вважають небезпечним для вживання в їжу.[5] Хоча деякі польові визначники класифікують його як неїстівний,[6] схоже, що його традиційно споживали на більшій частині світу без відзначених негативних наслідків.[джерело?] Нещодавно в Європі його визначили як причину отруєнь.[джерело?]
Як повідомляють, цей гриб споживають у китайській провінції Юньнань, де його загалом називають 荞面菌 (піньїнь: qiao mian jun; букв. «гриб гречаної локшини») через цю властивість, хоча його власна назва — 黄绿口蘑 (букв. «жовто-зелений ротовий гриб»).[джерело?]
Примітки
- ↑ Quélet L. (1872). Les Champignons du Jura et des Vosges. Mémoires de la Société d'Émulation de Montbéliard (French) . 5 (II): 43–332 (див. с. 72).
- ↑ Sowerby J. (1799). Coloured Figures of English Fungi. Т. 2. London: J. Davis. с. 54.
- ↑ Charles Horton Peck. Mushrooms and Their Use. с. 216.
- ↑ а б Audubon (2023). Mushrooms of North America. Knopf. с. 494. ISBN 978-0-593-31998-7.
- ↑ а б в г д Trudell, Steve; Ammirati, Joe (2009). Mushrooms of the Pacific Northwest. Timber Press Field Guides. Portland, OR: Timber Press. с. 106—107. ISBN 978-0-88192-935-5.
- ↑ Miller Jr., Orson K.; Miller, Hope H. (2006). North American Mushrooms: A Field Guide to Edible and Inedible Fungi. Guilford, CN: FalconGuide. с. 127. ISBN 978-0-7627-3109-1.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).