Якірці (рослина)

Якірці (Tribulus) — рід переважно однорічних трав'янистих рослин родини парнолистових (Zygophyllaceae).^[1]

Існує близько 20 видів якірців, насамперед розповсюджених у східній частині Середземномор'я, а також на півдні Африки і в Америці, у СНД — 2 види. У медицині використовують якірці сланкі — Tribulus terrestris L., народна назва — бабині зуби. Ростуть на Півдні України (у Криму включно), у Молдові, Центральній Азії й на Кавказі.^[1]

Однорічна рослина з тонким коренем і простягненими на землі гіллястими стеблами до 10—50 см завдовжки, культивується. Листки супротивні, парноперисті, з 6—8 парами довгастих листочків. Квітки жовті, дрібні, поодинокі, розташовані в пазухах листків. Плоди часточкові, складаються з 5 зірчасто розташованих плодиків (мерикарпіїв) з гострими колючками. Цвіте у червні—липні. Росте на сухих піщаних місцях, баштанах, городах, полях та на узбіччях доріг.^[1]

• Як ЛРС використовують усю надземну частину сланких якірців — Herba Tribuli terrestris. Заготовляють траву у фазу цвітіння й плодоносіння, висмикуючи її з коренями, сушать як у тіні, так і на сонці.
• Основними діючими речовинами сланких якірців є стероїдні сапоніни (0,7—2%): діосцин, грацилін, тігогенін, гекогенін (12-оксотигогенін); флавоноїди: астрагалін, трибулозид, рутин; дубильні речовини, смоли, аскорбінова кислота.
• Рідкий екстракт сланких якірців виявляє сечогінні, протисклеротичні та гіпотензивні властивості, стимулює секрецію шлунка.^[1]

• Якірці // Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : «МОРІОН», 2010. — 1632 с. — ISBN 978-966-2066-34-0.
• Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992.
• Tyler V.E., Brady L.R., Robbers J.E. Pharmacognosy. — Philadelphia, 1988.
• Trease G.E., Evans W.C. Pharmacognosy. — London; Philadelphia; Toronto; Sydney; Tokyo, 1996.
• Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.