Альціон папуанський
| ?Альціон папуанський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Чорнодзьобий альціон (Todiramphus) |
| Вид: | Альціон папуанський |
| Біноміальна назва | |
| Todiramphus nigrocyaneus (Wallace, 1862) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Halcyon nigrocyanea | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Todiramphus nigrocyaneus |
 Віківиди: | Todiramphus nigrocyaneus |
 ITIS: | 692691 |
 МСОП: | 22683282 |
 NCBI: | 1651844 |
Альціо́н папуанський[2] (Todiramphus nigrocyaneus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис
Довжина птаха становить 23 см, вага 51-57 г. Обличчя чорне, тім'я сине, горло біле. у самців забарвлення нижньої частини варіюється від рудого до темно-синього, на нижній частині грудей біла смуга. У самиць живіт білий.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- T. n. nigrocyaneus (Wallace, 1862) — острови Салаваті і Батанта, захід і південний захід Нової Гвінеї;
- T. n. quadricolor (Oustalet, 1880) — острів Япен, північ Нової Гвінеї;
- T. n. stictolaemus (Salvadori, 1876) — південь і південний схід Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
Папуанські альціони мешкають на Новій Гвінеї, за винятком сходу і внутрішніх районів, а також на сусідніх островах Салаваті, Батанта і Япен. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, поблизу річок і озер, на болотах і мангрових заростях. Живляться рибою, ящірками і крабами.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція папуанських альціонів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Todiramphus nigrocyaneus. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).