Стінолаз
| ?Стінолаз | |
|---|---|
Самка стінолаза | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Інфраряд: | Passerida |
| Надродина: | Certhioidea |
| Родина: | Стінолазові (Tichodromidae) Swainson, 1827 |
| Рід: | Стінолаз (Tichodroma) Illiger, 1811 |
| Вид: | Стінолаз |
| Біноміальна назва | |
| Tichodroma muraria (Linnaeus, 1766) | |
Ареал стінолаза Осіле проживання Зимування | |
| Посилання | |
| Tichodroma muraria | |
| Tichodroma muraria | |
| 563471 | |
| 22711234 | |
| 237442 | |
Стінолаз[1] (Tichodroma muraria) — невеликий горобцеподібний птах, що поширений в гірських районах Євразії. Єдиний представник свого роду (Tichodroma) та, за деякими класифікаціями, родини стінолазових (Tichodromidae), хоча інші відносять його до родини повзикових (Sittidae). В Україні рідкісний залітний птах Карпат і Криму.
Опис

Загальна довжина 15.5-18 см, маса тіла 15-19 грам, розмах крил 27-32 см. Довжина крила самців 97-106 мм, самок 85-102 мм. Голос — низький свист «цііуу».
Спина темно-сіра, горло чорне, черевце чорно-сіре, темніше, ніж спина; першорядні махові пера мають округлі білі плями; верхні криючі пір'я крила і частково махові пера — червоні. У молодих птахів і птахів у зимовому оперенні горло білувате, верх голови буруватий; райдужна оболонка ока коричнева.
Стінолази тримаються виключно у високих скелястих горах, вибираючи найкрутіші і найдикіші кручі та урвища. Тут вони з надзвичайною швидкістю і спритністю лазять по стінах круч і обривів; при цьому птах не спирається на хвіст, а допомагає собі швидкими помахами крил.
Стінолаз утворює особливу родину стінолазових (Tichodromidae), де є єдиним видом, хоча інші відносять його до родини повзикових (Sittidae).
Він часто змінює місце проживання і веде поодинокий спосіб життя, проганяючи з території представників свого виду.
У польоті нагадує великого яскравого метелика.
Живиться комахами, яких збирає на урвищах, не любить спускатися на землю. Дрібних жуків і павуків ловить в повітрі.

Стінолаз у мистецтві
Один з персонажів трилогії Анджея Сапковського «Сага про Рейневана» Біркарт фон Грелленорт — маг-чорнокнижник, алхімік, і некромант, організатор і командир Чорних Вершників, руками яких єпископ Конрад, намісник імператора Священної Римської імперії знищує запідозрених у співчутті гуситам жителів Сілезії, за необхідності перетворюється на велетенського стінолаза.
Примітки
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).