Сорокуш смугастий
| ?Сорокуш смугастий | |
|---|---|
Самець смугастого сорокуша | |
Самиця смугастого сорокуша | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Тиранни (Tyranni) |
| Родина: | Сорокушові (Thamnophilidae) |
| Рід: | Сорокуш (Thamnophilus) |
| Вид: | Сорокуш смугастий |
| Біноміальна назва | |
| Thamnophilus doliatus (Linnaeus, 1764)[2] | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Lanius doliatus | |
| Посилання | |
| Thamnophilus doliatus | |
| Thamnophilus doliatus | |
| 563396 | |
| 22701275 | |
| 81889 | |
Сороку́ш смугастий[3] (Thamnophilus doliatus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 15-16 см, вага 24-30 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самець смугастий, чорно-білий, на лобі чорний чуб. Верхня частина тіла в самиці рудувата, на лобі каштановий чуб. На скронях і шиї чорні смужки. Нижня частина тіла яскраво-жовта. Лапи сірі, дзьоб чорний, райдужки жовтуваті.
у представників різних підвидів яскравість забарвлення, кількість смужок і колір нижньої частини тіла різниться. Так, у представників підвиду T. d. tobagensis забарвлення нижньої частини тіла самців світліше, а самок — темніше, ниж в представників номінативного підвиду. помітно відрізняються представники підвиду T. d. capistratus. потилиця самців яких чорна, без білих смужок, а у самиць горло і живіт смугасті. Також це єдиний підвид, представники якого мають червоні очі. Деякі дослідники вважають його окремим видом Thamnophilus capistratus
Підвиди
Виділяють деванадцять підвидів:[4]
- T. d. intermedius Ridgway, 1888 — східна і південна Мексика, Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Беліз, Нікарагуа, Коста-Рика, західна Панама;
- T. d. nesiotes Wetmore, 1970 — острови Іслас-де-лас-Перлас (Панама);
- T. d. eremnus Wetmore, 1957 — острів Коїба (Панама);
- T. d. nigricristatus Lawrence, 1865 — центральна Панама;
- T. d. albicans Lafresnaye, 1844 — північна, західна Колумбія;
- T. d. nigrescens Lawrence, 1867 — північ центральної Колумбії, північний захід Венесуели;
- T. d. tobagensis Hartert, E & Goodson, 1917 — острів Тобаго;
- T. d. doliatus (Linnaeus, 1764) — східна Колумбія, Венесуела (за винятком північно-західної), острів Тринідад, Гаяна, Французька Гвіана, Суринам, північна Бразилія;
- T. d. difficilis Hellmayr, 1903 — схід центральної Бразилії;
- T. d. capistratus Lesson, R, 1840 — східна Бразилія;
- T. d. radiatus Vieillot, 1816 — північно-східний Еквадор, східне Перу, південно-східна Колумбія, західна і південно-західна Бразилія, північно-східна Болівія, Парагвай, північна Аргентина;
- T. d. cadwaladeri Bond, J & Meyer de Schauensee, 1940 — південна Болівія.
Поширення і екологія
Смугасті сорокуші широко поширені від північно-східної Мексики (зафіксований випадок появи птаха в південному Техасі[5]) до північної Аргентини. Вони живуть в різноманітних лісових середовищах, в парках і садах, в чагарникових заростях на висоті до 2000 м над рівнем моря. На більшій частині всього ареалу це найпоширеніший вид сорокушів. Це осідлий вид птахів.
Поведінка
Моногамний, територіальний птах. Харчуються комахами, зокрема мурахами, яких шукає на землі. Може їсти ягоди і ловити невеликих плазунів. Гніздо глибоке, тонкостінне, чашоподібне, підвішується до горизонтально розташованої гілки на висоті 1-9 м над землею. В кладці 2 кремово-білих яйця, поцятковані пурпуровими або шоколадними плямками. Інкубаційний період триває 14 днів. Пташенята покриваються пір'ям на 12-13 день.
Галерея
-

-
Самиця (Бразилія) -
Самець (Панама) -
Самець підвиду T. d. tobagensis (Тобаго) -
Самиця підвиду T. d. tobagensis (Тобаго) -
Самець (Національний парк Анрі Пітьє, Венесуела)
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus doliatus.
- ↑ Linnaeus, Carl (1764). Museum S:ae R:ae M:tis Adolphi Friderici Regis (Latin) . Т. Volume 2. Holmiae (Stockholm): Salvius. с. 12.
{{cite book}}:|volume=має зайвий текст (довідка) - ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Lockwood, Mark W. (Грудень 2007). Texas Bird Records Committee Report for 2007. texasbirds.org. The Texas Bird Records Committee. Архів оригіналу за 8 грудня 2009. [Архівовано 2009-12-08 у Wayback Machine.]
Джерела
- Skutch, Alexander F. (1969). Barred antshrike (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 191—196.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).