YaChudo

TON 618

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

TON 618
Дані спостережень (Епоха J2000.0[1] Редагувати інформацію у Вікіданих)
Сузір'яГончі Пси[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення3,265581278 радіан[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення0,549379368 радіан[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Червоне зміщення2,2218 ± 6,0E−5[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань18 350 000 000 ± 260 000 світловий рік[5] і 10 848 000 000 ± 81 000 світловий рік[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Видима зоряна величина (V)15,87[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Див. також: Квазар, Список квазарів

TON 618 — надзвичайно яскравий радіогучний квазар, розташований поблизу Північного полюса Галактики в сузір'ї Гончих Псів на відстані 3,18 гігапарсек від Землі. З квазаром пов'язана надмасивна чорна діра масою близько 66 млрд M☉.

Історія відкриття

Об'єкт був відкритий 1957 року в межах дослідження тьмяних блакитних зір (в основному білих карликів), розташованих поза площиною Чумацького Шляху. Поняття квазара сформувалося тільки в 1963 році, тому природа об'єкта на час його відкриття залишалася неясною. На фотокартках, знятих 70-сантиметровим телескопом Шмідта в обсерваторії Тонанцінтли (англ. Tonantzintla Observatory) в Мексиці об'єкт був позначений під номером «618» і описаний як «виразно фіолетовий». У 1970 році інститут радіоастрономії в Болоньї виявив радіовипромінювання з TON 618, після чого об'єкт був ідентифікований як квазар. Марі-Елен Ульріх в обсерваторії Мак-Доналд при спостереженні за TON 618 зафіксувала емісійні лінії, типові для квазара[джерело?].

Фізичні характеристики

Червоне зміщення (z) перевищувало 2,2, тобто TON 618 був дуже віддаленим об'єктом, і на той час (1976 рік) був одним з найяскравіших квазарів. Передбачається, що у квазара TON 618 є акреційний диск гарячого газу, що обертається навколо велетенської чорної діри в центрі галактики. За оцінками, відстань до квазара становить 3,18 гігапарсеків або 10,37 млрд світлових років. Галактика, в центрі якої перебуває квазар, із Землі через яскравість самого квазара не спостерігається. Абсолютна зоряна величина квазара дорівнює -30,7, його світність становить 4×1040 Ватт, що в 140 трильйонів разів перевищує сонячну[джерело?]. Емісійні лінії у спектрі TON 618 надзвичайно широкі, що означає, що газ в акреційному диску рухається з дуже високою швидкістю, близько 7000 км/с. Маса чорної діри становить близько 66 млрд мас Сонця. З такою масою, TON 618 потрапляє в нову класифікацію «ультрамасивних чорних дір». Чорна діра такої маси має радіус Шварцшильда 1300 а.о.[джерело?]

Джерела

  1. ↑ C. Dafonte, E. Masana, C. Fabricius et al. The Gaia mission // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2016. — Vol. 595. — P. 1–1. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201629272 — arXiv:1609.04153
  2. ↑ SIMBAD Astronomical Database
  3. ↑ Deeks R. TON 618, one of the biggest known black holes — 2024.
  4. ↑ а б Collaboration G. VizieR Online Data Catalog: Gaia EDR3 (Gaia Collaboration, 2020) // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2020. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1350
  5. ↑ а б в Emonts B. H. C., Cai Z., Battaia F. A. et al. The SUPERCOLD-CGM Survey. I. Probing the Extended CO(4–3) Emission of the Circumgalactic Medium in a Sample of 10 Enormous Lyα Nebulae at z ∼ 2 // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2023. — Vol. 950, Iss. 2. — 22 p. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.3847/1538-4357/ACCBBD — arXiv:2304.02041
  6. ↑ M.-P. Véron-Cetty, P. Véron A catalogue of quasars and active nuclei: 13th edition // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2010. — Vol. 518. — P. 10–10. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201014188

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).