YaChudo

Suillus pallidiceps

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

?Маслюк блідоголовий
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:Маслюк (Suillus)
Вид:Маслюк блідоголовий
Біноміальна назва
Suillus pallidiceps
A.H.Sm. & Thiers, 1964
Посилання
MB:339858
IF:339858

Маслю́к блідоголо́вий (Suillus pallidiceps) — вид базидіомікотових грибів роду Маслюк (Suillus) родини Маслюкові (Suillaceae). Наземний ектомікоризний макроміцет, що вирізняється дуже світлим забарвленням шапинки та росте у хвойних лісах Північної Америки.

Систематика та назва

Вид був уперше науково описаний у 1964 році відомими американськими мікологами Александром Смітом та Гаррі Тірсом у їхній спільній праці, присвяченій монографії роду *Suillus* у Північній Америці.

Видовий епітет лат. pallidiceps утворений від двох слів: pallidus («блідий», «тьмяний») та грецького кореня -ceps (від caput — «голова» або «шапинка»). Назва безпосередньо вказує на головну макроскопічну ознаку гриба — характерний блідий, майже білуватий колір шапинки у молодих плодових тіл. Українська назва є точним відповідником наукового епітету.

Морфологічний опис

Гриб формує середні за розміром плодові тіла з дуже світлою, сильно слизькою шапинкою та щільною структурою ніжки.

  • Шапинка: Діаметром 5–10 см. Спочатку вона напівкуляста або опукла, з віком стає плоско-опуклою чи повністю розпростертою. Поверхня гладка, у вологу погоду покрита товстим шаром клейкого або желатинізованого слизу. Колір дуже світлий: у молодих грибів він блідо-жовтуватий, кремовий або майже білий, з віком або при підсиханні може ставати брудно-жовтим або блідо-вохристим, іноді з легкими коричнюватими плямами по центру.
  • Гіменофор: Трубчастий. Пори округлі, дрібні (близько 2–3 пор на 1 мм). Колір пористого шару спочатку блідо-жовтий або лимонно-жовтий, у зрілих екземплярів стає темно-жовтим або оливково-жовтим. При пошкодженні колір пор не змінюється.
  • Ніжка: Центральна, циліндрична, суцільна, щільна, розміром 4–8 см завдовжки та 1–2 см завтовшки. Поверхня ніжки білувата або блідо-жовта. Головна діагностична ознака — ніжка густо вкрита дрібними залозистими цятками, які спочатку світлі (майже непомітні), але з віком або при підсиханні темніють і стають коричневими чи бурими.
  • Покривало: Часткове покривало (вуаль) повністю відсутнє, тому на ніжці ніколи не утворюється кільце, а на краях шапинки немає залишків ковдри.
  • М'якоть:** Товста, м'яка в шапинці та щільніша в ніжці. Колір м'якоті білий або блідо-жовтуватий, на зрізі не змінюється. Має слабкий приємний грибний запах і м'який смак, без вираженої кислотності.
  • Мікроскопічні особливості: Спори гладкі, еліпсоїдні або субциліндричні, розміром 7–9 × 2,5–3,2 мкм. Споровий порошок буро-жовтого або оливково-коричневого кольору.

Екологія та поширення

Suillus pallidiceps є північноамериканським видом із помірним ареалом. Найчастіше зустрічається в північних та західних регіонах США (зокрема, в штатах Мічиган, Айдахо тощо), а також у прилеглих регіонах Канади.

За типом живлення є мікоризоутворювачем (ектомікоризний гриб). Росте у хвойних та мішаних лісах, утворюючи симбіоз переважно з різними видами сосен (зокрема, з сосною веймутовою та іншими п'ятихвойними соснами). Плодові тіла з'являються на ґрунті, поодинці або невеликими групами. Сезон плодоношення триває з кінця літа до середини осені (серпень — жовтень).

Подібні види

  • Suillus placidus (Маслюк білий) — дуже схожий вид, який також має білувату слизьку шапинку та росте під п'ятихвойними соснами. Головна відмінність полягає в тому, що у *Suillus placidus* залозисті цятки на ніжці з самого початку є набагато темнішими (пурпурово-бордовими або темно-коричневими) і вкривають майже всю ніжку, а м'якоть в основі ніжки часто має лимонно-жовтий відтінок.
  • Suillus granulatus (Маслюк зернистий) — відрізняється помітно темнішою, оранжево-рудою або жовто-коричневою шапинкою та екологічним зв'язком із двохвойними соснами.

Практичне значення

Гриб є їстівним. За кулінарними якостями подібний до інших маслюків. Через товсту слизьку шкірку перед приготуванням (смаженням, варінням чи маринуванням) її рекомендується знімати з шапинки, щоб уникнути погіршення консистенції страви та можливих розладів шлунку у чутливих людей.

Джерела

  • *Smith A. H., Thiers H. D.* Contributions toward a monograph of North American species of Suillus // Leaflet (privately published). — 1964.
  • *Smith A. H., Thiers H. D.* The Boletes of Michigan. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1971. — 428 p.
  • *Bessette A. E., Roody W. C., Bessette A. R.* Boletes of North America. — Syracuse, New York: Syracuse University Press, 2000. — P. 242–243. — ISBN 978-0-8156-0588-1.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).