Suillus decipiens

?Маслюк оманливий
Група плодових тіл маслюка оманливого у природному середовищі Група плодових тіл маслюка оманливого у природному середовищі
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:	Маслюк (Suillus)
Вид:	Маслюк оманливий
Біноміальна назва
Suillus decipiens (Peck) Kuntze, 1898
Посилання
Вікісховище:	Suillus decipiens
EOL:	6667342
NCBI:	48569
MB:	487337
IF:	487337

Маслю́к оманли́вий (Suillus decipiens) — вид базидіомікотових грибів роду Маслюк (Suillus) родини маслюкових (Suillaceae). Їстівний ектомікоризний макроміцет, поширений переважно в лісових екосистемах Північної та Центральної Америки, який утворює стійкі симбіотичні зв'язки з твердими породами сосен.

Вид був уперше науково описаний у 1889 році американським мікологом Чарльзом Гортоном Пеком під назвою Boletinus decipiens. У 1898 році німецький дослідник Отто Кунце здійснив ревізію таксона і перевів його до роду маслюк (Suillus). В історичній мікологічній літературі вид також згадується під синонімічними назвами Boletinus berkeleyi, Boletus decipiens та Suillus berkeleyi.

Англійська побутова назва гриба — Deceptive Jack («оманливий маслюк») або Deceptive Bolete — відображає мінливість його зовнішніх ознак. Видовий епітет лат. *decipiens* перекладається як «оманливий» або «той, що вводить в оману», оскільки цей вид легко сплутати з іншими спорідненими болетальними грибами через його нетипову для більшості маслюків суху поверхню шапинки.

Гриб утворює невеликі або середнього розміру м'ясисті плодові тіла болетоїдного типу з центральною ніжкою та залишками приватного покривала.

• Шапинка: Діаметром 3,5–7 (іноді до 8) см. У молодому віці випукла, з часом стає широко-випуклою або повністю плоскою. Поверхня шапинки на відміну від багатьох інших маслюків є сухою (стає злегка клейкою лише за дуже вологої погоди). Колір варіюється від блідо-жовтого, солом'яного до тьмяно-коричневого, коричного або жовто-оранжевого. Поверхня покрита дрібними, притиснутими коричнево-жовтими або рудувато-каштановими волокнами та лусочками. По краю шапинки часто залишаються бахромисті сірувато-білі або жовтуваті клаптики розірваного покривала.
• Гіменофор: Трубчастий, злегка низхідний на ніжку. Трубочки довжиною до 5–6 мм. Пори відносно великі (до 1 мм у діаметрі), кутасті, з виразним радіальним розташуванням. Колір пор спочатку блідо-жовтий або гірчичний, з віком стає оливково-жовтим чи брудно-коричневим. При натисканні або пошкодженні трубчастий шар кольору практично не змінює або дуже слабо буріє, ніколи не синіє.
• Ніжка: Довжиною 4–7 см і товщиною 7–15 мм, циліндрична, суцільна, щільна. Колір ніжки блідо-жовтуватий, подібний до забарвлення шапинки. На поверхні є слабовиражена волокнисто-кільцева зона (слід від приватного покривала), вище якої ніжка гладка, а нижче — покрита дрібними томентозними волоконцями. Залозисті бородавочки, притаманні багатьом маслюкам, відсутні або майже непомітні.
• М'якоть: Щільна, у шапинці блідо-жовта, в ніжці — насиченого лимонно-жовтого кольору. На зрізі колір не змінює. Запах слабкий, грибний, смак приємний, м'який.
• Мікроскопічні особливості: Спори видовжено-еліпсоїдні або мигдалеподібні, гладкі, блідо-жовтуваті, розміром 8–10 × 3–4 мкм. Споровий порошок коричневий.

Маслюк оманливий є типовим північноамериканським видом. Його основний ареал охоплює південно-східну частину Північної Америки (від Нью-Джерсі на півночі до Флориди та Техасу на півдні), а також простягається через Мексику до країн Центральної Америки (Беліз, Нікарагуа) та Карибського басейну. В Європі та Україні у дикій природі не зустрічається.

Гриб є строго облігатним мікоризоутворювачем хвойних дерев. Він росте у симбіозі виключно з «твердими» соснами, що мають хвою в пучках по 2 або 3 штуки. Найчастіше його знаходять під сосною ладанною (Pinus taeda) та сосною короткохвойною (Pinus echinata). Віддає перевагу піщаним ґрунтам і світлим сосновим лісам. Плодоносить поодинці або великими розсіяними групами з літа до зими (у південних регіонах — з червня по січень).

• Suillus spraguei (Маслюк Спрега / розфарбований) — має значно яскравішу червону або бордово-рожеву шапинку з великими кошлатими лусочками і росте виключно під сосною веймутовою (Pinus strobus).
• Suillus bovinus (Маслюк коров'ячий) — європейський вид, що має подібні великі кутасті пори, проте його шапинка завжди гладка, дуже слизька та позбавлена будь-яких лусочок чи залишків покривала.
• Suillus tomentosus (Маслюк повстяний) — має волокнисту шапинку, проте його м'якоть та пори при пошкодженні чітко синіють, а ніжка вкрита темними залозистими крапками.

Гриб є їстівним. Використовується в їжу так само, як і інші представники роду маслюк: для смаження, варіння у супах або маринування. Через те, що його шапинка суха і не має товстого шару липкого слизу, він значно простіший в кулінарній обробці, оскільки не потребує обов'язкового зняття шкірки. Харчова цінність середня через відносно тонку м'якоть зрілих екземплярів.

• *Peck C. H.* Report of the State Botanist (1888) // Annual Report of the New York State Museum. — 1889. — Vol. 42. — P. 101–144.
• *Kuntze O.* Revisio Generum Plantarum. — 1898. — Part 3 (3). — S. 535.
• *Singer R.* The Boletineae of Florida with notes on extralimitic species // Farlowia. — 1945. — Vol. 2. — P. 223–303.