YaChudo

Stachybotrys chartarum

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

?Stachybotrys chartarum
Stachybotrys chartarum
Stachybotrys chartarum
Біологічна класифікація
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас:Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Порядок:Гіпокреальні (Hypocreales)
Родина:Stachybotryaceae
Рід:Stachybotrys
Вид:Stachybotrys chartarum
Біноміальна назва
Stachybotrys chartarum
(Ehrenb.) S.Hughes, 1958
Синоніми
[1]

Stilbospora chartarum Ehrenb., 1818
Oospora chartarum (Ehrenb.) Wallr., 1833
Stachybotrys atrus Corda, 1837
Sporocybe lobulata Berk., 1841
Stachybotrys lobulatus (Berk.) Berk., 1860
Stachybotrys scaber Cooke & Harkn., 1884
Stachybotrys atrogriseus Ellis & Everh., 1888
Stachybotrys atrus f. lobulatus Verona, 1939
Stachybotrys atrus var. brevicaulis Verona, 1939
Stachybotrys lobulatus var. angustisporus M.Moreau & Moreau, 1941

Stachybotrys lobulatus var. macrus Pidopl., 1953
Посилання
Вікісховище:Stachybotrys chartarum
EOL:997582
NCBI:74722
MB:306362
IF:306362

Stachybotrys chartarum, яку зазвичай називають «чорною пліснявою» (англ. black mold),[2] — вид гриба, що утворює конідії.

Таксономія

Гриб був уперше науково описаний 1818 року Крістіаном Ґоттфрідом Еренбергом як представник роду Stilbospora. У його діагнозі наголошувалося на формі спор, які він описав як дрібні, майже непрозорі, яйцеподібні та зібрані в субконцентричні, водорозчинні неправильні скупчення. Він зазначив, що гриб прилипає до паперу, іноді утворюючи кола, помічені чорними цятками.[3] 1958 року Стенлі Г'юз переніс таксон до роду Stachybotrys.[4] Цей рід був обмежений 1832 року чеським мікологом Августом Карлом Йозефом Кордою, який призначив Stachybotrys atra його типовим видом.[5] Концепція виду Stachybotrys chartarum була суперечливою, оскільки низка досліджень показала, що під цією назвою об'єднано кілька близькоспоріднених видів і криптичних видів.[6]

Відомо два хемотипи S. chartarum: один утворює сатратоксин H, інший — атранони.[7]

Середовище існування

S. chartarum — повільно зростаюча пліснява, яка погано конкурує з іншими пліснявими грибами. У природі її знаходять лише зрідка, іноді в ґрунті та зерні, але найчастіше виявляють на багатих на целюлозу будівельних матеріалах, як-от гіпсокартон на основі гіпсу та шпалери, у вологих або пошкоджених водою будівлях.[8][9] Іноді вона потрапляє в житло людини за наявності великої кількості целюлози, значних коливань температури, низького вмісту азоту, відсутності інших пліснявих грибів, відсутності сонячного світла та постійної рясної вологості.[9] Спори вивільняються в повітря, коли пліснява зазнає механічного порушення, особливо коли вона суха. Її вважають нечастим забруднювачем повітря в більшості приміщень.[10]

Потенційна токсичність

Твердження про проблеми зі здоров'ям людей і тварин, пов'язані з цією пліснявою, висуваються з 1930-х років.[11] Зовсім недавно S. chartarum пов'язували з так званим синдромом хворої будівлі (англ. sick building syndrome). Проте цей зв'язок не було твердо встановлено в науковій літературі.[12]

1994 року американські Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) заявили, що низка немовлят у Клівленді (штат Огайо) захворіла, а деякі померли від гострого ідіопатичного легеневого гемосидерозу (англ. acute idiopathic pulmonary hemosiderosis, AIPH) після впливу незвично високих рівнів спор S. chartarum.[9] Подальший перегляд, проведений CDC, виявив, що попереднє розслідування неправильно проаналізувало дані та що немає доказів, які б прямо пов'язували S. chartarum з AIPH.[13] Це додатково підтверджувалося відсутністю S. chartarum у подібному скупченні випадків AIPH у немовлят, що сталося в Чикаго (штат Іллінойс).[13]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Current Name: Stachybotrys chartarum (Ehrenb.). GSD Species Synonymy. Species Fungorum. Процитовано 19 листопада 2022. S. Hughes, Can. J. Bot. 36: 812 (1958)
  2. ↑ Mold. niehs.nih.gov (англ.). National Institute of Environmental Health Sciences. Процитовано 10 травня 2024.
  3. ↑ Ehrenberg CG (1818). Sylvae mycologicae Berolinenses (лат.). Berlin. с. 21.
  4. ↑ Hughes SJ (1958). Revisiones hyphomycetum aliquot cum appendice de nominibus rejiciendis. Canadian Journal of Botany. 36 (6): 727–836 [812]. Bibcode:1958CaJB...36..727H. doi:10.1139/b58-067.
  5. ↑ Corda AC (1837). Icones fungorum hucusque cognitorum. Т. 1. Prague. с. 21.
  6. ↑ Li DW, Yang CS (2005). Taxonomic history and current status of Stachybotrys chartarum and related species. Indoor Air. 15 (Suppl 9): 5—10. Bibcode:2005InAir..15S...5L. doi:10.1111/j.1600-0668.2005.00339.x. PMID 15910524.
  7. ↑ Andersen B, Nielsen KF, Thrane U, Szaro T, Taylor JW, Jarvis BB (2003). Molecular and phenotypic descriptions of Stachybotrys chlorohalonata sp. nov. and two chemotypes of Stachybotrys chartarum found in water-damaged buildings. Mycologia. 95 (6): 1227—1238. doi:10.1080/15572536.2004.11833031. PMID 21149024. S2CID 203881222.
  8. ↑ Samson RA, Houbraken J, Thrane U, Frisvad JC, Andersen B (2010). Food and Indoor Fungi. Utrecht, the Netherlands: CBS-KNAW Fungal Biodiversity Centre. с. 1—398.
  9. ↑ а б в Progovitz RF (2003). Black Mold Your Health and Your Home. The Forager Press. с. 96. ISBN 978-0-9743943-9-8.
  10. ↑ Donald G. Barceloux (2012). Medical Toxicology of Natural Substances: Foods, Fungi, Medicinal Herbs, Plants, and Venomous Animals. John Wiley & Sons. с. 885. ISBN 978-1-118-38276-9.
  11. ↑ Etzel RA, Montaña E, Sorenson WG, Kullman GJ, Allan TM, Dearborn DG, Olson DR, Jarvis BB, Miller JD (Серпень 1998). Acute pulmonary hemorrhage in infants associated with exposure to Stachybotrys atra and other fungi. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine. 152 (8): 757—762. doi:10.1001/archpedi.152.8.757. PMID 9701134.
  12. ↑ Page EH, Trout DB (2001). The role of Stachybotrys mycotoxins in building-related illness. AIHA Journal. 62 (5): 644—648. doi:10.1080/15298660108984664. PMID 11669391.
  13. ↑ а б Centers for Disease Control and Prevention (Березень 2000). Update: Pulmonary hemorrhage/hemosiderosis among infants--Cleveland, Ohio, 1993-1996. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 49 (9): 180—4. PMID 11795499. Архів оригіналу за 15 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024.

Додаткова література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).