YaChudo

Куцовус

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

?Куцовус
Spondylis buprestoides
Spondylis buprestoides
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Куцовусові (Spondylidinae)
Триба:Куцовусцеві (Spondylidini)
Рід:Куцовус (Spondylis )
Fabricius, 1775
Синоніми
Посилання
Вікісховище:Spondylis
Віківиди:Spondylis
EOL:9546
ITIS:702018
NCBI:131713
Fossilworks:268619

Куцовус[1] (лат. Spondylis Fabricius, 1775) — рід жуків з родини Скрипунових.

Етимологія назви

Наукова латинізована назва роду походить від давньогрецького «σπονδύλη», що означає «пискливий коренеїд». Українська назва «куцовус» походить від виразу «куці вуса», що вказує на дуже вкорочені (як для скрипунових) вуса[1].

Поширення

Рід Куцовус розповсюджений палеарктиці, охоплюючи Європу, Північну Азію, Далекий Схід[2].

В Україні рід представлений єдиним видом — Куцовус горбатий (Spondylis buprestoides Linnaeus, 1758), — основний ареал якого охоплює Полісся, однак також спорадично трапляється у плантаціях сосни по усій території країни, включаючи Карпати[3][4][5].

Розмаїття

До роду залічують один сучасний і один викопний види:

  • Куцовус горбатий — Spondylis buprestoides Linnaeus, 1758
  • † Spondylis tertiarius Germar, 1849

Примітки

  1. ↑ а б Заморока А. М. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина I: підродини куцовусові (Spondylidinae) та фрузеві (Prioninae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 207—218 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.207-218
  2. ↑ Загайкевич И.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова думка, 1991. — 420 с.
  3. ↑ Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  4. ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
  5. ↑ Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

Література

  • Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — С. 45-47.
  • Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — С. 131—132.
  • Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — nr 14. — S. 3—12. (пол.)
  • Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — nr 16. — S. 240—254. (пол.)
  • Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1—43. (лат.)
  • Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7—52. (пол.)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).