Сфагнум гостролистий
| ?Сфагнум гостролистий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Streptophytina |
| — | Мохи (Bryophyta) |
| Клас: | Сфагнопсиди (Sphagnopsida) |
| Порядок: | Сфагнові (Sphagnales) |
| Родина: | Сфагнові (Sphagnaceae) |
| Рід: | Сфагнум (Sphagnum) |
| Вид: | Сфагнум гостролистий |
| Біноміальна назва | |
| Sphagnum capillifolium (Ehrh.) Hedw. 1782 | |
| Синоніми | |
| Sphagnum acutifolium Ehrh. Sphagnum nemoreum Scop. Sphagnum capillaceum (Weiss.) Schrank | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sphagnum capillifolium |
 Віківиди: | Sphagnum capillifolium |
 EOL: | 926600 |
 ITIS: | 15729 |
 NCBI: | 128189 |
| The Plant List: | tro-35166683 |
Сфагнум гостролистий, сфагнум волосолистий (Sphagnum capillifolium (Ehrh.) Hedw. 1782) — мох з родини сфагнових (Sphagnaceae).
Народні назви
Торфник, трясомох
Морфологія
Багаторічна рослина зеленувато-білого кольору. Дерновинки щільні, рожево-червоні, строкаті (червоні та зелені), зрідка цілком зеленуваті. Склеродерміс стебла більшою частиною червоний, зрідка жовтуватий або зеленуватий; гіалодерміс дво- чотиришаровий, пор не має, дуже рідко з однією порою в верхньому кінці зовнішніх клітин. Стебла гіллясті, по 3–5 у пучках, віддалених гілочок — 2–3, повислих — 1–2; не мають коріння. Листя відігнуті, без жилки, на верхівці стебла окружні або овальні. Темні або чорно-бурі коробочки зі спорами, на коротких ніжках, відкриваються кришечками. Відомі і однодомні, і дводомні рослини. Спорофіти утворюються часто.
Екологія
Росте на торф'яних болотах, сирих луках, в березняково-вільшняково-вербових колках, утворює щільні дернини, які дають суцільний покрив.
Поширення
Європа, Азія, Північна і Південна Америка, Нова Земля.
В Україні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, Лісостеп, Лівобережний злаково-лучний Степ.
Хімічний склад
Рослина містить особливу фенолоподібну речовину сфагнол, целюлозу, білкові речовини.
Використання
Сфагнум гостролистий відрізняється великою гігроскопічністю, тому в минулому, особливо у воєнний час, його застосовували як перев'язочний матеріал замість вати. Діє як ранозагоювальний засіб і антисептик через вміст сфагнола. Для перев'язок використовували пастеризовані марлеві подушечки, набиті сфагнумом, в екстрених випадках обходились без пастеризації. Рослиною іноді конопатять хати. В природі його дерновики є торфоутворювачами. Торф має велике народногосподарське значення як паливо, добриво, підстилковий матеріал та ін.
Охорона у природі
Чисельність популяції зменшується через висихання боліт, рекреацію.
Входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області.[1]
Охороняється в національному природному парку «Святі Гори».
Див. також
Примітки
- ↑ Рішення Донецької обласної ради № 5/8-185 від 23 березня 2007 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 29.02.2000 № 23/11-25517»[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Ботаника: Систематика высших, или наземных растений / А. Г. Еленевский, М. П. Соловьева, В. Н. Тихомиров. — М. : Академия, 2004. — 432 с. (с. 52—56). — ISBN 5-7695-1712-3
- Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. Справочник / Л. В. Гарибова, Ю. К. Дундин, Т. Ф. Коптяева, В. Р. Филин; отв. ред. М. В. Горленко. — М. : Мысль, 1978. — 365 с. (с. 227—229)
- Демчук В. В. Ботаніка (Систематика рослин): Навч. посібник. — Рівне : РДГУ, 2018. — 200 с. (с. 43—44)
- Жизнь растений / Под. ред. А. Л. Тахтаджяна. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4. — 512 с. (с. 56—59)
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).