Sepiidae
| ?Sepiidae Час існування: міоцен[1] — наш час | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Головоногі (Cephalopoda) |
| Ряд: | Каракатиці (Sepiida) |
| Підряд: | Sepiina |
| Родина: | Sepiidae Leach, 1817 |
| Роди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sepiidae |
 Віківиди: | Sepiidae |
 EOL: | 2330 |
 ITIS: | 82360 |
 NCBI: | 6608 |
| Fossilworks: | 152922 |
Sepiidae — родина головоногих молюсків з ряду каракатиць (Sepiida).
Поширення
Sepiidae трапляються в тропічних, субтропічних і помірних зонах Старого Світу, в Середземномор'ї, навколо Австралії і Тасманії. Північна межа поширення на заході біля Норвегії.
Опис
Sepiidae — головоногі молюски малого та середнього розміру вагою до 12 кг, мантія яких може досягати 50 см у довжину. Овальна, подовжена або майже кругла мантія оточена вузькою бахромою плавників, яка переривається на задньому кінці. Фрагмокон, розташований дорсально в мантії, під шкірою, зазвичай такої ж довжини, як і мантія (за винятком роду Metasepia), овально-ланцетної або ромбовидної форми. Масивна голова трохи вужча за мантію, видатні очі прикриті прозорою перетинкою. Навколо рота розташовані вісім рук і два витягнутих щупальця. На плечах поперечними рядами розташовані дві-чотири присоски з укріпленими хітином кільцями, а на булавоподібних потовщених кінцях щупалець — чотири або більше присосок з укріпленими хітином кільцями. Щупальця може ховати в бічні кишені мантії. Сепіїди оснащені двома парами зябер.
Спосіб життя
Sepiidae населяють континентальний шельф і верхній континентальний схил до 1000 м глибини. Це переважно донні мешканці кам'янистого, піщаного і мулистого дна, морських луків, лісів водоростей і коралових рифів. Деякі види здійснюють спричинену температурою міграцію та збираються , зазвичай на мілководді, для розмноження. Яйця середнього розміру прикріплюються до субстрату, час розвитку залежить від температури. Самиці часто гинуть після розмноження. Тривалість життя становить від 18 до 24 місяців; самці деяких видів також можуть жити довше. Їхній раціон складається з безхребетних і кісткових риб.
Примітки
- ↑ Hewitt, R.; Pedley, H. M. (1978). The preservation of the shells of Sepia in the middle Miocene of Malta. Proceedings of the Geologists' Association. 89 (3): 227—237. Bibcode:1978PrGA...89..227H. doi:10.1016/S0016-7878(78)80013-3.
Посилання
|
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).