Сорокуш-малюк північний
| ?Сорокуш-малюк північний | |
|---|---|
Самець північного сорокуша-малюка | |
Самиця північного сорокуша-малюка | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Сорокушові (Thamnophilidae) |
| Рід: | Сорокуш-малюк (Sakesphorus) |
| Вид: | Сорокуш-малюк північний |
| Біноміальна назва | |
| Sakesphorus canadensis (Linnaeus, 1766) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Lanius canadensis Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
| Sakesphorus canadensis | |
| Sakesphorus canadensis | |
| 562800 | |
| 103657712 | |
| 419688 | |
Сороку́ш-малюк північний[2] (Sakesphorus canadensis) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис


Довжина птаха становить 15,7 см, вага 24 г. У самців голова чорна, горло, груди і спина коричнювато-чорні, крила чорні, пера на них мають білі краї, хвіст короткий, чорний, живіт білий. На голові помітний чорний чуб. У самиць і молодих птахів чуб каштановий, щоки поцятковані чорно-білими смугами, верхня частина тіла тьмяно-коричнева, нижня частина тіла охриста, поцяткована чорними смужками, крила і хвіст білиш коричневі.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис північного сорокуша-малюка до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, який, як він помилково вважав, походив з Канади. Він використав французьку назву La Pie-Griesche de Canada та латинську назву Lanius Canadensis[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[4]. Одним з цих видів був північний сорокуш-малюк, для якого Лінней придумав біномінальну назву Lanius canadensis[5]. Пізніше вид був переведений до роду Сорокуш-малюк (Sakesphorus), введеного британським орнітологом Чарлзом Хаббом у 1918 році[6].
Підвиди
Виділяють шість підвидів:[7]
- S. c. pulchellus (Cabanis & Heine, 1860) — північ Колумбії і північний захід Венесуели;
- S. c. intermedius (Cherrie, 1916) — схід Колумбії і північ центральної Венесуели (на північ від Ориноко);
- S. c. fumosus Zimmer, JT, 1933 — південний захід Венесуели і крайня північ Колумбії (північ Рорайми, крайня північ Пари);
- S. c. trinitatis (Ridgway, 1891) — північний схід і південний схід Венесуели), Гаяна і острів Тринідад;
- S. c. canadensis (Linnaeus, 1766) — Суринам і узбережжя Французької Гвіани;
- S. c. loretoyacuensis (Bartlett, E, 1882) — крайній південний схід Колумбії, північний схід Перу (долини Амазонки, Мараньйона і Укаялі) і північний захід Бразильської Амазонії (долини річок Ріу-Негру, Ріу-Бранку і Амазонка).
Деякі дослідники виділяють підвид S. c. pulchellus у окремий вид Sakesphorus pulchellus[8].
Поширення і екологія
Північні сорокуші-малюки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані і на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в підліску вологих і сухих тропічних лісів, в рідколіссях і чагарниковим заростях, в мангрових лісах і в заростях поблизу водойм. Зустрічаються парами, на висоті до 900 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких збирають з рослинності, а також дрібними ящірками і ягодами. Гніздо глибоке, підвішується до гілки або ліани. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих яскраво-пурпуровими плямками. Інкубаційний період триває 14 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sakesphorus canadensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 171—173, Plate 18 fig 3.
- ↑ а б Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 134.
- ↑ Chubb, Charles (1918). Descriptions of new genera and a new subspecies of South American birds. Annals and Magazine of Natural History. series 9. 2 (7): 122–124 [123]. doi:10.1080/00222931808562350.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Sakesphorus pulchellus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
Джерела
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).