Saccocalyx saturejoides
| Saccocalyx saturejoides | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Підродина: | Nepetoideae |
| Триба: | Mentheae |
| Рід: | Saccocalyx Coss. & Durieu |
| Вид: | S. saturejoides
|
| Біноміальна назва | |
| Saccocalyx saturejoides | |
| Синоніми | |
|
Faustia Font Quer & Rothm. | |
Saccocalyx saturejoides — єдиний у своєму роді вид сильно ароматних невеликих кущів, що населяють Алжир і Марокко; зростають на піщаних краях солоних озер, у пустелях[1].
Біоморфологічна характеристика
Старі стебла часто лежачі й укорінюються біля основи, з поздовжньо тріщинистою корою. Листки дрібні, ± лопатоподібні, сидячі, цілі, з помітними розсіяними залозами, край війчастий з довгими, білими волосками в нижній половині, стеблові листки з пахвовими пучком дрібніших листків. Суцвіття сидячих, 1–3-квіткових щитків. Квітки дрібні. Чашечка актиноморфна, 5-лопатева, частки широко дельтоподібні, слабо розпростерті, трубка волохата зовні. Віночок пурпурувато-рожевий, ± актиноморфний, дуже маленький, 5-лопатевий, частки ± рівні, випростані, трубка коротко дзвінчасто-циліндрична, гола всередині. Тичинок 4, ± рівні. Горішки довгасті, м'які, гладкі, клейкі при змочуванні[1].
Примітки
- ↑ а б Saccocalyx. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 06.07.2021. (англ.)
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).