YaChudo

SN 2003fg

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

SN 2003fg
Інфрачервона, червона та зелена криві блиску SN 2003fg. Точками позначено результати спостережень, а кривими — апроксимацію моделлю. Адаптовано за Говелом та ін. (2006)[1]
Інші назвиSN 2003fg, SNLS 03D3bb
Тип подіїнаднова
Спектральний класIa (аномальна)
Дата24 квітня 2003
Сузір'яВолопас
Пряме піднесення14г 16х 18.780с
Схилення+52° 14′ 55.39″
ЕпохаJ2000.0
Галактичні координати096.3812 +60.2821
Відстань3 524,7 ± 246,8 Мсв. р. (1 080,68 ± 75,67 Мпк)[2]
Червоний зсув0,2440[3]
Зоря-господарGSS 192_4835
Особливі рисиСупер Чандрасекар
Пік зоряної величини20

SN 2003fg, яку прозвали Шампанською надновою, була незвичайною надновою типу Ia. Її було виявлено 24 квітня 2003 року за допомогою Канадсько-Французько-Гавайського телескопа та телескопа Кека, обидва на Мауна-Кеа на Гаваях, і про це було оголошено дослідниками з Університету Торонто[1]. Наднова сталася в галактиці, що знаходиться приблизно за 3,5 мільярдів світлових років від Землі.

Девід Бранч дав їй цю назву, оскільки це посилання на пісню гурту Oasis 1996 року "Champagne Supernova"[4][5].

Це було незвично через масу свого попередника. Згідно з сучасним розумінням, білі карлики вибухають як наднові типу Ia, коли їхня маса наближається до 1,4 сонячної маси, що називаються межею Чандрасекара. Вважається, що маса, додана до зорі, походить від зорі-компаньйона або від зоряного вітру компаньйона, чи від переповнення її частки Роша під час еволюції[6].

Однак, попередник SN 2003fg досяг маси двох сонячних мас, перш ніж вибухнути. Основним механізмом, який використовується для пояснення того, як білий карлик може перевищувати масу Чандрасекара, є надзвичайно швидке обертання. До того ж, додаткова підтримка ефективно збільшує критичну масу.

Альтернативне пояснення полягає в тому, що вибух стався внаслідок злиття двох білих карликів. Докази, що вказують на вищу, ніж зазвичай, масу, походять з кривої блиску та спектрів наднової. Хоча вона була значно яскравішою за звичайні наднові, кінетичні енергії, виміряні за спектральними даними, виявилися меншими, ніж зазвичай. Одне з запропонованих пояснень полягає в тому, що більша частина загального енергетичного бюджету кінетичної енергії була витрачена на подолання глибшої, ніж зазвичай, потенціальної ями[7].

Це важливо, оскільки вважалося, що яскравість наднових типу Ia є по суті однорідною, що робить їх корисними «стандартними свічками» для вимірювання відстаней у Всесвіті. Така аномальна наднова типу Ia могла б поставити під сумнів визначення відстаней та результати інших наукових досліджень. Проте характеристики кривої блиску SN 2003fg є такими, що її неможливо було б помилково класифікувати як звичайну наднову типу Ia з великим червоним зміщенням.

Посилання

  1. ↑ а б Howell, D. Andrew; Sullivan, Mark; Nugent, Peter E.; Ellis, Richard S.; Conley, Alexander J.; Le Borgne, Damien; Carlberg, Raymond G.; Guy, Julien; Balam, David; Basa, Stephane; Fouchez, Dominique; Hook, Isobel M.; Hsiao, Eric Y.; Neill, James D.; Pain, Reynald; Perrett, Kathryn M.; Pritchet, Christopher J. (21 вересня 2006). The type Ia supernova SNLS-03D3bb from a super-Chandrasekhar-mass white dwarf star. Nature. 443 (7109): 308—311. arXiv:astro-ph/0609616. Bibcode:2006Natur.443..308H. doi:10.1038/nature05103. PMID 16988705. Процитовано 21 червня 2024.
  2. ↑ Results for object GSS 192_4835. NASA/IPAC Extragalactic Database. NASA and Caltech. Процитовано 4 квітня 2025.
  3. ↑ Sullivan M., Nugent P. E., Hook I. et al. The type Ia supernova SNLS-03D3bb from a super-Chandrasekhar-mass white dwarf star // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 2006. — Vol. 443, Iss. 7109. — P. 308–311. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/NATURE05103 — arXiv:astro-ph/0609616
  4. ↑ Champagne Supernova Breaks Astronomical Rules. CBC News. Процитовано 4 квітня 2025.
  5. ↑ Branch, David (21 вересня 2006). Astronomy: Champagne supernova. Nature. 443 (7109): 283—284. Bibcode:2006Natur.443..283B. doi:10.1038/443283a. PMID 16988699. S2CID 7315262.
  6. ↑ Nugent, Peter (20 вересня 2006). The Weirdest Type Ia Supernova Yet. Research News. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2006.
  7. ↑ McKee, Maggie (20 вересня 2006). Bizarre supernova breaks all the rules. New Scientist. Процитовано 8 січня 2007.

Зовнішні посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).