S/2022 J 2
| S/2022 J 2 | |
|---|---|
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 15 жовтня 2022 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард |
| Місце відкриття | Лас-Кампанас |
| Планета | Юпітер |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 23 811 640[1][2] км |
| Орбітальний період | 750,65 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,177 |
| Нахил орбіти | 165,29° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | ≈1[3] км |
| Атмосфера | відсутня |
S/2022 J 2 — невеликий зовнішній природний супутник Юпітера, відкритий Скоттом Шеппардом 15 жовтня 2022 року за допомогою 6,5-метрового телескопа Магеллана-Бааде в Лас-Кампанас, Чилі. Про це було оголошено Центром малих планет 22 лютого 2023 року після того, як спостереження були зібрані протягом досить тривалого періоду часу, щоб підтвердити орбіту супутника.[4]
S/2022 J 2 є частиною групи Карме, тісного скупчення ретроградних, нерегулярних супутників Юпітера, які рухаються по орбітах, подібних до Карме, за великими напіввісями між 22–24 мільйонами км, ексцентриситетом орбіти між 0,2-0,3, а нахили від 163 до 166°.[3] Повний оберт навколо Юпітера робить за 750,65 земних доби з нахилом орбіти 165,29°. Має діаметр близько 1 км для абсолютної зоряної величини 17,5.[3]
Примітки
- ↑ MPEC 2024-D116 : S/2022 J 1. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ Planetary Satellite Discovery Circumstances. JPL Solar System Dynamics. NASA. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ а б в Sheppard, Scott S. Moons of Jupiter. Earth & Planets Laboratory. Carnegie Institution for Science. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ MPEC 2023-D44 : S/2022 J 1. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).