YaChudo

Аратинга колумбійський

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

?Аратинга колумбійський

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:Папугові (Psittacidae)
Рід:Psittacara
Вид:Аратинга колумбійський
Біноміальна назва
Psittacara wagleri
(GR Gray, 1845)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Conurus wagleri
Aratinga wagleri
Посилання
Вікісховище:Psittacara wagleri
Віківиди:Psittacara wagleri
ITIS:177690

Арати́нга колумбійський[2] (Psittacara wagleri) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі. Вид названий на честь німецького біолога Йоганна Георга Ваглера[3].

Опис

Колумбійські аратинги

Довжина птаха становить 36 см, вага 160-260 г. Забарвлення переважно зелене, лоб червоний, груди і живіт жовтувато-зелені. Нижня сторона крил і хваста оливкові або жовтуваті. Райдужки червонуваті, навколо очйе кільця голої білої шкіри. Дзьоб роговий, лапи коричнюваті[4].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[5]

  • P. w. wagleri (Gray, GR, 1845) — північ Колумбії і крайній північний захід Венесуели;
  • P. w. transilis (Peters, JL, 1927) — схід Колумбії і північ Венесуели.

Андійський аратинга раніше вважався конспецифічним з колумбійським аратингою, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Колумбійські аратинги мешкають в Андах на території Колумбії і Венесуелі, окрема в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, в горах Сьєрра-де-Періха та в горах Прибережного хребта на півночі Венесуели. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, у вторинних заростях, на кавових плантаціях та на полях, на висоті від 900 до 2800 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями від 20 до 200 птахів, іноді до 400 птахів. Живляться плодами, насінням, горіхами і ягодами. Сезон розмноження у Венесуелі триває з квітня по червень, в колумбії з грудня по червень. Колумбійські аратинги гніздяться в тріщинах серед скель, утворюють гніздові колонії. В кладці від 2 до 4 яєць, інкубаційний період триває 23 дні. Пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення, вони стають повністю самостійними ще через 2-3 тижні.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Колумбійським аратингам загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Psittacara wagleri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 вересня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. ↑ Alderton, David (2004). The new encyclopedia of American birds. Barrett, Peter, 1935-. London: Hermes House/Annesse Pub. ISBN 0681643048. OCLC 55654459.
  5. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 вересня 2022.

Джерела

  • Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
  • Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).