Конота колумбійська
| ?Конота колумбійська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Трупіалові (Icteridae) |
| Рід: | Конота (Psarocolius) |
| Вид: | Конота колумбійська |
| Біноміальна назва | |
| Psarocolius cassini (Richmond, 1898) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Gymnostinops cassini Psarocolius cassinii | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Psarocolius cassini |
 Віківиди: | Psarocolius cassini |
 EOL: | 45513434 |
 ITIS: | 726202 |
 МСОП: | 22724010 |
 NCBI: | 1434079 |
Коно́та колумбійська[2] (Psarocolius cassini) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Ендемік Колумбії. Вид названий на честь американського орнітолога Джона Кессіна[4].
Опис
Довжина самців становить 46,5 см, довжина самиць 40 см. Забарвлення переважно чорне, спина, боки і крила яскраво-каштанові, кінчики першорядних махових пер чорні. Хвіст лимонно-жовтий, центральні стернові пера чорні. На щоках плями голої рожевої шкіри. Дзьоб довгий, конічної форми, чорний з оранжево-червоним кінчиком[5].
Поширення і екологія
Колумбійські коноти мешкають на північному заході Колумбії, в департаменті Чоко, в передгір'ях гір Серранія-дель-Баудо і Серранія-лос-Сальтос та на навколишніх рівнинах. Вони живуть у вологих тропічних лісах та на узліссях, на висоті від 100 до 365 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями до 12 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з товстодзьобими конотами. Живляться переважно плодами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція колумбійських конот становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius cassini: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 93. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 678. ISBN 978-0-292-71748-0.
Джерела
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).