Тартаруга

?Тартаруга
Тартаруга
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Черепахові (Testudines)
Підряд:	Бокошийні черепахи (Pleurodira)
Родина:	Щитоногі черепахи
Рід:	Щитоногі черепахи
Вид:	Тартаруга
Біноміальна назва
Podocnemis expansa Schweigger, 1812
Розповсюдження тартаруги
Посилання
Вікісховище:	Category: Podocnemis expansa
Віківиди:	Podocnemis expansa
EOL:	6868408
ITIS:	202120
МСОП:	17822
NCBI:	44507
Fossilworks:	358830

Тартаруга (Podocnemis expansa) — вид черепах з роду Щитоногі черепахи родини Щитоногі черепахи. Інші назви: «арау», «південноамериканська річкова черепаха», «велетенська південноамериканська черепаха».

Загальна довжина досягає 80 см (вкрай рідко траплялися особини 90 та 100 см). Максимальна вага 45 кг. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова велика. На лобі між очима добре помітний поздовжній жолобок, а на підборідді є 2 шкірястих вирости — «вусики». Шия помірного розміру. Панцир гладенький, яйцеподібний, розширений ззаду. передні ноги мають по 5 пальців, а задні — 4.

Голова, шия та ноги мають коричневий колір. Панцир забарвлено зверху у зеленувато-бурий колір з темними плямами.

Полюбляють прісні проточні водойми, річкові глибини. Часто подорожують річками. Час від часу виходять на мілину, де формують великі групи. Харчуються дорослі черепахи здебільшого рослинною їжею та фруктами. Молодь полює на пташенят, рибу, молюсків, ракоподібних, безхребетних.

Самиця вночі на мілині відкладає від 40 до 100 яєць з м'якою шкаралупою. Інкубаційний період триває до 100 діб.

М'ясо та яйця цієї черепахи доволі смачні. З яєць тартаруги місцеві мешканці виготовляють смачне й поживне масло.

Мешкає у басейнах річок Амазонка та Оріноко, у Венесуелі, Гаяні, Бразилії, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії. Зустрічається також на острові Тринідад.

• Gaffney, Eugene S.; Peter A. Meylan, Roger C. Wood, Elwyn Simons, and Diogenes De Almeida Campos 2011. Evolution of the Side-Necked Turtles: The Family Podocnemididae. Bulletin of the American Museum of Natural History (350): 1-237
• Knaack, J. 2004. Bemerkungen zur aktuellen Situation der Schienenschildkröten Podocnemis expansa und Podocnemis unifilis in Bolivien. Reptilia (Münster) 9 (48): 56-64 (Addendum in issue 5: 12)