YaChudo

Тиранчик рудобровий

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

?Тиранчик рудобровий

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Тиранові (Tyrannidae)
Рід:Тиранчик (Phylloscartes)
Вид:Тиранчик рудобровий
Біноміальна назва
Phylloscartes superciliaris
(Sclater & Salvin, 1868)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Leptotriccus superciliaris
Посилання
Вікісховище:Phylloscartes superciliaris
Віківиди:Phylloscartes superciliaris
ITIS:562115
МСОП:22699531
NCBI:456419

Тира́нчик рудобровий[2] (Phylloscartes superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Підвиди

Рудобровий тиранчик

Виділяють три підвиди:[3]

  • P. s. superciliaris (Sclater, PL & Salvin, 1868) — гори Кордильєра-де-Таламанка (Коста-Рика, західна Панама);
  • P. s. palloris (Griscom, 1935) — східна Панама (Дар'єн) і північно-західна Колумбія (Чоко);
  • P. s. griseocapillus Phelps & Phelps Jr, 1952 — локально в горах Сьєрра-де-Періха (північно-східна Колумбія і північно-західна Венесуела), на півночі Колумбійських Анд, на східних схилах Еквадорських Анд на півночі (Напо) і на південному сході (Кордильєра-де-Кутуку, Кордильєра-дель-Кондор) країни та в прилеглих районах на півночі Перу.

Поширення і екологія

Ареал рудобрових тиранчиків дуже фрагментарний. Вони локально поширені на території Коста-Рики, Панами, Колумбії, Венесуели, Еквадору і Перу. Живуть у кронах вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 600 до 2000 м над рівнем моря.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Phylloscartes superciliaris. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2022.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 січня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).