Ерміт рудогрудий
| ?Ерміт рудогрудий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Ермітні (Phaethornithinae) |
| Рід: | Ерміт (Phaethornis) |
| Вид: | Ерміт рудогрудий |
| Біноміальна назва | |
| Phaethornis syrmatophorus Gould, 1852 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Phaethornis syrmatophora | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phaethornis syrmatophorus |
 Віківиди: | Phaethornis syrmatophorus |
 ITIS: | 555031 |
 МСОП: | 22686937 |
 NCBI: | 472907 |
Ермі́т рудогрудий[2] (Phaethornis syrmatophorus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 14 см, вага 5-7 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, верхня частина голови дещо темніша, надхвістя рудувато-оранжеве. Через очі ідуть широкі чорнуваті смуги, окаймлені охристими або білуватими "бровами" і "вусами". Нижня частина тіла жовтувато-оранжева, хвіст чорний, стернові пера мають яскраво-оранжеві кінчики. Дзьоб довгий, вигнутий, чорний, знизу червоний з чорним кінчиком. У самиць дзьоб більш вигнутий, ніж у самців, а крила коротші. У молодих птахів пера на верхній частині тіла мають блідо-охристі края, що формує лускоподібний візерунок.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- P. s. syrmatophorus Gould, 1852 — Західний хребет Анд в Колумбії і Еквадорі;
- P. s. columbianus Boucard, 1891 — Центральний і Східний хребти Анд в Колумбії, Еквадорі та північному Перу.
Поширення і екологія
Рудогруді ерміти мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть в підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів та на узліссях, переважно на висоті від 1000 до 2400 м над рівнем моря, іноді на висоті від 750 до 3100 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться нектаром квітів, пересуваючись за певним маршрутом, а також дрібними комахами і павуками. Сезон розмноження триває переважно з березня по серпень. Гніздо конусоподібне, робиться з рослинних волокон, сухого листя і павутиння, підвішується до нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethornis syrmatophorus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).