Океанник білобровий
| ?Океанник білобровий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Буревісникоподібні (Procellariiformes) |
| Родина: | Качуркові (Hydrobatidae) |
| Підродина: | Океанничні (Oceanitinae) |
| Рід: | Білобровий океанник (Pelagodroma) L. Reichenbach, 1853 |
| Вид: | Океанник білобровий |
| Біноміальна назва | |
| Pelagodroma marina (Latham, 1790) | |
 Мапа поширення виду (жовтим кольором) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pelagodroma marina |
 Віківиди: | Pelagodroma marina |
 EOL: | 45509006 |
 ITIS: | 174621 |
 МСОП: | 22698453 |
 NCBI: | 37075 |
| Fossilworks: | 143758 |
Океанник білобровий[2] (Pelagodroma marina) — вид морських буревісникоподібних птахів родини качуркових (Hydrobatidae).
Поширення
Птах гніздиться на віддалених островах на півдні Атлантики (Тристан-да-Кунья), в Північній Атлантиці на островах Кабо-Верде, Канарських островах (Іспанія) та островах Селваженш (Португалія), а також на узбережжі Австралії та Нової Зеландії. Поза сезоном розмноження птахів з Атлантики спостерігали біля східного узбережжя Північної та Південної Америки та біля західного узбережжя Центральної Африки. Птахи з Австралії та Нової Зеландії мігрують до північної частини Індійського океану та північно-західного узбережжя Південної Америки.
Опис
Птах завдовжки 19-21 см, з розмахом крил 41-44 см. Він має блідо-коричневі або сірі спину та крила з чорними маховими перами. Знизу білий і має біле лице з чорною маскою навколо очей.
Спосіб життя
Живе та харчується у морі. На суші трапляється лише вночі. Живиться ракоподібними, дрібними кальмарами та рибою. Гніздиться колоніями на дрібних скелястих островах. Гніздо облаштовує у тріщинах скель або норах. У гнізді одне біле яйце.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Nesofregetta fuliginosa: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 21 квітня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).