Діамантниця велика
| ?Діамантниця велика | |
|---|---|
 Pardalotus striatus ornatus | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Діамантницеві (Pardalotidae) |
| Рід: | Діамантниця (Pardalotus) |
| Вид: | Діамантниця велика |
| Біноміальна назва | |
| Pardalotus striatus (Gmelin, 1789) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pardalotus striatus |
 Віківиди: | Pardalotus striatus |
 EOL: | 45518589 |
 ITIS: | 561836 |
 МСОП: | 22704499 |
 NCBI: | 108840 |
Діамантниця велика[2] (Pardalotus striatus) — вид горобцеподібних птахів родини діамантницевих (Pardalotidae).
Поширення
Цей вид зустрічається у різноманітних ландшафтах — від високостовбурових гірських дощових лісів до аридних чагарників. Розповсюджений по всій Австралії, за виключенням деяких ділянок західноавстралійської пустелі.
Опис
Найменш яскравий та найзвичайніший з чотирьох видів роду Pardalotus. Це невеликий короткохвостий птах, котрого значно частіше можна почути, аніж побачити.
Всі п'ять підвидів мають чорну шапочку, яка може бути смугастою, але ніколи — плямистою, білу смугу та невелику яскраву пляму на крилі, котра у всіх рас яскраво-червона, окрім striatus, у котрої вона жовта.
Спосіб життя
Основою живлення цього виду є попелиці та інші дрібні комахи, яких він добуває в кронах дерев.
Класифікація
Раніше розрізняли чотири види цих птахів, що добре відрізняються один від одного навіть у польових умовах, але зараз ці види визнані чітко розмежованими підвидами єдиного виду. Наразі відомі 5 підвидів:
- Pardalotus striatus striatus — знайдений лише в Тасманії, але щозими перелітає на 200 миль через Басову протоку в Австралію під час сезонної міграції.
- Pardalotus striatus substriatus — в центральній та західній Австралії.
- Pardalotus striatus ornatus — в субтропічних екосистемах східного узбережжя.
- Pardalotus striatus melanocephalus та Pardalotus striatus uropygialis, що мають більш-менш спільний ареал, який протягнувся від північного сходу Нового Південного Уельсу до північного сходу Квінсленду, та на захід по північному узбережжю континенту до Топ Енду (північ Північної Території) та Кімберлі (Західна Австралія).
Примітки
- ↑ BirdLife International (2024). Pardalotus striatus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2024: e.T22704499A254004873. doi:10.2305/IUCN.UK.2024-2.RLTS.T22704499A254004873.en. Процитовано 21 вересня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Pardalotus striatus [Архівовано 18 березня 2007 у Wayback Machine.] на сайті Internet-колекції птахів
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).