Діамантниця тасманійська
| ?Діамантниця тасманійська | |
|---|---|
 Pardalotus quadragintus | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Діамантницеві (Pardalotidae) |
| Рід: | Діамантниця (Pardalotus) |
| Вид: | Діамантниця тасманійська |
| Біноміальна назва | |
| Pardalotus quadragintus Gould, 1838 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pardalotus quadragintus |
 Віківиди: | Pardalotus quadragintus |
 EOL: | 45518587 |
 ITIS: | 561834 |
 МСОП: | 22704493 |
 NCBI: | 1931069 |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Порівняльне зображення пардалотів |
| Ліс з переважанням прутовидного |
Діамантниця тасманійська[2] (Pardalotus quadragintus) — вид горобцеподібних птахів родини діамантницевих (Pardalotidae).
Останнім часом став дуже рідкісний. На відміну від інших видів пардалотів, що мешкають у самих різних типах евкаліптових лісів, діамантниця тасманійська тісно пов'язана з одним конкретним евкаліптом — прутовидним (Eucalyptus viminalis). Річ у тому, що важливу частину в його раціоні займає так звана манна (багате цукрами виділення листя), що в достатній кількості виділяється тільки прутовидним екваліптом. Місця перебування тасманійського пардалота охороняються, але незважаючи на це за останні 18 років його чисельність скоротилася на 60 %.
Ареал
Один з рідкісних птахів Австралії (в 2009 році нараховувалось 1500 особин[3]). Він зустрічається лише у південно-східній частині Тасманії і на прилеглих невеликих островах (Бруні (500 особин) і Марайя — 1000 особин).
Надає перевагу сухим лісам з переважанням евкаліпта прутовидного.
Опис виду
Птах завдовжки 9-10 см. Вага тіла — 10,7 г. Оперення зверху коричнево-зелених відтінків, знизу — світліше, оливкове.
Спосіб життя
Трапляються поодинці або парами. Живляться комахами, яких збирають на евкаліптах. Велику частку у раціоні складає падь, яку виробляють листоблішки. Гніздяться у дуплах евкаліптів. У кладці три-п'ять яєць. Інкубація триває 14-16 днів. Приблизно через 25 днів пташенята стають на крило.
Конкуренція зі спорідненими видами
Річ у тому, що на тих же територіях мешкають ще два види діамантниць. Діамантниця леопардова (Pardalotus punctatus, вага тіла 9,2 г) — осіла, як і тасманійська, і нікуди не мігрує. А в період розмноження до Тасманії прилітає ще і діамантниця велика (Pardalotus striatus, 13,6 г) — цей вид перелітний і проводить холодний час в Австралії.
Встановлено, що конкуренції за їжу діамантниця тасманійська не відчуває, а от за місця гніздування конкуренція з діамантницею великою досить жорстока[4][5] У більшості випадків великі діамантниці виганяли тасманійських, коли ті ще не почали відкладати яйця.
Як спроба вирішення проблеми рекомендується вивішувати якомога більше дуплянок із дещо меншим діаметром льотка[4].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Pardalotus quadragintus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Forty-spotted Pardalote. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ а б Существованию тасманийского пардалота угрожает конкуренция с более крупным родственником. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Edworthy Amanda B. Competition and aggression for nest cavities between Striated Pardalotes and endangered Forty-spotted Pardalotes // Condor. — 2016. — V.118. — P. 1-11.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).