Глива пізня
| ?Глива пізня | |
|---|---|
 Panellus serotinus | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Тип: | Базидієві (Basidiomycota) |
| Підтип: | Agaricomycotina |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Підклас: | Agaricomycetidae |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Міценові (Mycenaceae) |
| Рід: | Panellus |
| Вид: | P. serotinus |
| Біноміальна назва | |
| Panellus serotinus (Pers.) Kühner (1950) | |
| Синоніми[1] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Panellus serotinus |
 EOL: | 198561 |
| MB: | 433470 |
| IF: | 433470 |
Глива пізня, панел пізній, глива вільхова[2] (Panellus serotinus) — вид базидіомікотових деревних грибів родини Mycenaceae.
Опис
Шапинка однобока, часто витягнута, язикоподібна, до 15 см довжини, до 8 см ширини, сіра, сіро-бура, пізніше брудно-вохристого кольору. Поверхня капелюшка суха, гладка, часто з борошнистим нальотом. М'якоть біла, пухка, без запаху. Пластинки спадні, спочатку білі, з віком брудно-сірувато-бурі. Споровий порошок чисто-білий або світло-фіолетовий.
Ніжка до 2,5 см довжини, 3-4 см товщини, щільна, більш-менш опушена. Іноді ніжка відсутня.
Поширення
У європейській частині Росії, Україні, Кавказі, в Середній Азії. Росте на пнях і стовбурах в'яза, клена, осики, тополі, липи групами, часто зростаючись ніжками. Викликає білу гниль.
Плодоношення
З кінця вересня до листопадових холодів.
Харчові властивості
Молодий гриб їстівний, четвертої категорії. Вживається як глива звичайна (Pleurotus ostreatus). За іншими даними — гриб умовно їстівний. У їжу можна вживати після попереднього відварювання протягом 15 хвилин і більше. Відвар необхідно злити. Їсти гриб можна тільки в молодому віці, пізніше він стає дуже жорстким зі слизькою товстою шкіркою. Також гриб втрачає смакові якості після морозів, але при цьому залишається цілком їстівним[3].
Примітки
- ↑ Synonymy: Panellus serotinus (Pers.) Kühner. Species Fungorum. CAB International. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Додаток 1 до рішення обласної ради шостого скликання від 18.11.2011 Перелік видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області. Рослини та гриби. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 31 січня 2016.
- ↑ Енциклопедія грибів> Глива осіння. searchgrib.ru. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
Посилання
- Fischer DW, Bessette AE. (2010). Edible Wild Mushrooms of North America: A Field-to-kitchen Guide. University of Texas Press. с. 179. ISBN 978-0-292-79248-7.
- Inoue N, Inafuku M, Shirouchi B, Nagao K, Yanagita T. (2013). Effect of Mukitake mushroom (Panellus serotinus) on the pathogenesis of lipid abnormalities in obese, diabetic ob/ob mice. Lipids in Health and Disease. 12: 18. doi:10.1186/1476-511X-12-18. PMC 3598246. PMID 23406154.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
- McKnight KH. (1998). A Field Guide to Mushrooms: North America. Houghton Mifflin Harcourt. с. 180. ISBN 0-395-91090-0. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 9 березня 2015.
- Synonymy: Panellus serotinus (Pers.) Kühner. Species Fungorum. CAB International. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).