YaChudo

PAdES

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

PAdES (PDF Advanced Electronic Signatures — Удосконалені електронні підписи PDF) — це набір обмежень та розширень PDF та ISO 32000-1[1], що робить його придатним для вдосконалених електронних підписів (AdES). Це опубліковано ETSI як EN 319 142.[2]

Опис

Хоча PDF та ISO 32000-1 забезпечують основу для цифрового підписання документів, PAdES визначає точні профілі, що робить його відповідним стандартам ETSI для цифрових підписів (удосконалений електронний підпис — AES та кваліфікований електронний підпис — QES). ETSI (Європейський інститут технічних стандартів) має функцію видачі технічних стандартів шляхом делегування в Регламенті ЄС eIDAS (Регламент Європейського Союзу про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку). Регламент eIDAS розширює та скасовує Директиву 1999/93/ЄС про електронні підписи.[3][4] EIDAS є юридично обов'язковим і діє в усіх державах-членах ЄС з липня 2014 року і, на відміну від Директиви, яку він замінює, eIDAS як Регламент безпосередньо застосовується без імплементації або тлумачення законодавства. Будь-який електронний підпис, визнаний згідно з eIDAS (включаючи «click accept»), не може бути позбавлений дійсності та ефективності через те, що він електронний. Якщо це «цифровий підпис», тобто електронний підпис, що реалізує цифрові сертифікати відповідно до удосконалених або кваліфікованих стандартів, описаних в eIDAS (та їх реалізацій, розроблених ETSI на технологічному рівні), він може підтримувати PAdES. Удосконалений електронний підпис (УЕП) та кваліфікований електронний підпис (КЕП) мають вищу доказову силу, ніж прості або «стандартні» електронні підписи. КЕП визнається таким самим, як і власноручний підпис.[3]

Стандарти PAdES розвиваються в тому ж напрямку та мають ті ж цілі, що й електронні підписи (УЕП та КЕП). Це означає, що їх можна легко перевірити в будь-якій програмі для читання PDF-файлів, а також[5]:

  • він однозначно пов'язаний з підписувачем (у КЕП з особою підписувача);
  • він здатний ідентифікувати підписувача («атрибуція»);
  • тільки підписувач контролює дані, що використовуються для створення підпису (у КЕП контроль та зберігання, як портативний токен або ідентифікатор та автентифікація, де сертифікат завантажується для кожного використання від постачальника хмарних ідентифікаторів);
  • можна легко визначити, чи були дані, додані до підписання, змінені після підписання.

PAdES має 4 рівні перевірки цифрових сертифікатів, від найпростішого та базового (B-B, що вказує на те, що підпис було виконано з сертифікатом, дійсним на певну дату) до найскладнішого (B-LTV), що дозволяє електронно підписаним документам залишатися дійсними протягом тривалого часу (довгострокова дійсність), навіть якщо термін дії базових криптографічних алгоритмів або інших сертифікатів закінчився.

Оскільки PAdES визнає, що документи з цифровим підписом можуть використовуватися або архівуватися протягом багатьох років і можуть потребувати підтвердження в суді, після закінчення терміну дії сертифікатів підписувача (через кілька місяців на B-B) їх можна отримати, звернувшись до центру сертифікації. У B-LT або B-LTV (найскладніших) сертифікати залишаються дійсними протягом дуже тривалого терміну. PAdES дозволяє перевіряти сертифікати навіть через багато десятиліть — у будь-який час у майбутньому, незважаючи на технологічні та інші досягнення. Якщо в самому документі є валідатор для підтвердження дійсності підпису, це називається довгостроковою перевіркою (LTV).[2]

Стандарт PAdES, Європейський стандарт ETSI (EN) 319 142, запроваджує низку адаптацій та розширень PDF для задоволення вимог Директиви. ETSI передасть ці специфічні для Європи елементи назад до ISO для включення до наступного випуску стандарту PDF — ISO 32000-2.

PAdES у контексті електронних підписів

Електронний підпис — це безпаперовий спосіб підписання документа з використанням унікальних облікових даних, пов'язаних з певною особою, які логічно приєднані до документа або пов'язані з ним, і мають повноваження, еквівалентні власноручному підпису. Його можна використовувати для автентифікації підписувача, а також для виявлення будь-яких змін у документі, внесених після його підписання. Електронні підписи визнані каталізатором електронної комерції, зокрема інтернет-транзакцій. Наявність методів електронного підпису вже стала основним стимулом для електронного бізнесу та електронного урядування. Цифрові підписи є безпечним та юридично обов'язковим засобом реалізації електронних підписів за допомогою трьох криптографічних алгоритмів[5]:

  • алгоритм генерації ключів, який випадковим чином вибирає закритий ключ та відповідний йому відкритий ключ;
  • алгоритм підписання, який створює цифровий підпис з повідомлення та закритого ключа;
  • алгоритм перевірки підпису, який використовує відкритий ключ, повідомлення та цифровий підпис для підтвердження автентичності повідомлення.

Для PDF-документів дані підпису безпосередньо включаються до підписаного PDF-документа, подібно до того, як чорнильний підпис стає невід'ємною частиною паперового документа, що дозволяє копіювати, зберігати та розповсюджувати повний автономний PDF-файл, як простий електронний файл. Підпис також може мати візуальне представлення у вигляді поля форми, як і в паперовому документі. Значною перевагою PAdES є те, що він розгортається за допомогою широкодоступного програмного забезпечення для PDF: він не вимагає розробки або налаштування спеціалізованого програмного забезпечення.[2]

PAdES доповнює два інші стандарти для реалізації електронних підписів за допомогою криптографічно захищених цифрових підписів відповідно до регламенту eIDAS.[4] Як і PAdES, вони є юридично обов'язковими в Європейському Союзі та підходять для застосувань, які не передбачають документи, що читаються людиною: розширені електронні підписи з криптографічним синтаксисом повідомлень (CAdES) та Удосконалені електронні підписи XML (XAdES).[6]

Юридична допустимість

ЄС визнає три різні реалізації вдосконалених електронних підписів, що відповідають вимогам eIDAS: PAdES, XAdES та CAdES.[7]

Електронний підпис може мати юридичну силу та використовуватися як доказ у судовому провадженні. Кваліфікований електронний підпис має юридичну силу еквівалентну власноручному підпису. Якщо кваліфікований сертифікат був виданий в одній державі-члені, він визнається у всіх інших державах-членах.[8]

Стандарт PAdES (ETSI EN 319 142)

Технічна специфікація PAdES ETSI містить 2 частини[9]:

  • Частина 1: Структурні блоки та базові сигнатури PAdES
  • Частина 2: Додаткові профілі сигнатур PAdES

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ ISO 32000-1:2008 Document management -- Portable document format -- Part 1: PDF 1.7 / International Organization for Standardization ISO. — Дата звернення: 22.03.2016.
  2. ↑ а б в ETSI EN 319 142-1 V1.2.1 (2024-01): Electronic Signatures and Infrastructures (ESI); Electronic Signatures and Infrastructures (ESI); PAdES digital signatures; Part 1: Building blocks and PAdES baseline signatures / European Telecommunications Standards Institute ETSI. — Дата звернення: 28.06.2025.
  3. ↑ а б REGULATION (EU) No 910/2014 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 23 July 2014 / THE EUROPEAN PARLIAMENT AND THE COUNCIL OF THE EUROPEAN UNION // Official Journal of the European Union. — Дата звернення: 01.03.2016.
  4. ↑ а б Understanding the Major Terms Around Digital Signatures / Dawn M. Turner. — Дата звернення: 22.03.2016.
  5. ↑ Introduction into PAdES for Trust Services Providers / Dawn M. Turner // Cryptomathic : офіційний сайт. — Дата звернення: 22.03.2016.
  6. ↑ UNDERSTANDING THE MAJOR TERMS AROUND DIGITAL SIGNATURES / Dawn M. Turner // Cryptomathic : офіційний сайт. — Дата звернення: 01.03.2016.
  7. ↑ REGULATION (EU) No 910/2014 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL // Official Journal of the European Union. — Article 25. — Дата звернення: 10.10.2017.
  8. ↑ Standards and specifications // ec.europa.eu. — Дата звернення: 27.01.2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).