Колібрі синьобородий
| ?Колібрі синьобородий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Строкаточубий колібрі (Oxypogon) |
| Вид: | Колібрі синьобородий |
| Біноміальна назва | |
| Oxypogon cyanolaemus (Salvin & Godman, 1880) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Oxypogon guerinii cyanolaemus | |
| Посилання | |
| Oxypogon cyanolaemus | |
| Oxypogon cyanolaemus | |
| 1149427 | |
| 22726798 | |
| 2744945 | |
Колі́брі синьобородий[2] (Oxypogon cyanolaemus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Колумбії. Раніше вважалися конспецифічним зі строкаточубим колібрі, однак був визнаний окремим видом[4].


Опис
Довжина птаха становить 11,2-12,7 см. У самців голова чорна, окаймлена широким білим коміром. На голові у них є довгий чорно-білий чуб. Під дзьобом тонкі білі пера формують "бороду", посередині розділену пурпурово-синьою смугою. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла охриста, поцяткована оливковими плямами, нижні покривні пера хвоста білувато-охристі. Хвіст відносно довгий, роздвоєний, центральні стернові пера бронзово-оливкові, решта білі з кремово-бронзовими краями і кінчиками. Нижня сторона хвоста кремова з широкими оливковими відтінком. Дзьоб дуже короткий, прямий, чорний, довжиною 8 мм.
Самиці мають подібне забарвлення, однак чуб і "борода" у них відсутні, забарвлення загалом більш тьмяне, горло біле. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак біла пляма на горлі у них відсутня.
Поширення і екологія
Синьобороді колібрі є ендеміками гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, розташованого на півночі Колумбії. Вони живуть на високогірних луках парамо, на висоті від 3000 до 5200 м над рівнем моря, переважно на висоті до 4800 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих трав і чагарників, зокрема Libanothamnus occultus.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Синьобороді колібрі були відомі лише за 62 зразками, зібраними з 1879 по 1946 рік, поки не були повторно відкриті у 2015 році[5]. За оцінками дослідників, популяція цього виду становить від 50 до 250 дорослих птахів. Синьобороді колібрі є рідкісними птахами, яким загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Oxypogon cyanolaemus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
- ↑ Oxypogon cyanolaemus у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
- ↑ Collar, Nigel J.; Salaman, Paul (2013). The taxonomic and conservation status of the Oxypogon helmetcrests (PDF). Conservación Colombiana. 19: 31—38.
- ↑ ProAves Spectacular Lost Hummingbird Rediscovered after 69 years amid Rampant Fires across the Sierra Nevada de Santa Marta in Colombia. 17 березня 2015.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).