Колібрі-шпилькодзьоб
| ?Колібрі-шпилькодзьоб | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-шпилькодзьоб (Opisthoprora) Cabanis & Heine, 1860 |
| Вид: | Колібрі-шпилькодзьоб |
| Біноміальна назва | |
| Opisthoprora euryptera (Loddiges, 1832) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Trochilus eurypterus | |
| Посилання | |
| Opisthoprora euryptera | |
| Opisthoprora euryptera | |
| 555285 | |
| 22688046 | |
| 472897 | |
Колі́брі-шпилькодзьо́б[2] (Opisthoprora euryptera) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Колібрі-шпилькодзьоб (Opisthoprora).
Опис
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 5,8-6,6 г. Верхня частина тіла бронзово-зелена, блискуча, голова і потилиця контрастно мідні. За очима невеликі білі плямки. Нижня частина тіла білувата, сильно поцяткована білими плямками, на горлі і грудях вони формують зелені смуги. Нижня частина живота і гузка охристі. Хвіст відносно широкий, центральні стернові пера бронзово-зелені, крайні стернові пера синювато-чорні з вузькими білуватими кінчиками. Дзьоб короткий, довжиною 13 мм, на кінці дещо вигнутий догори.
Поширення і екологія
Колібрі-шпилькодзьоби мешкають в горах Центрального хребта Колумбійських Анд і на східних схилах Анд в Еквадорі і Перу. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і карликових лісів, на узліссях і галяивнах та у високогірних чагарникових заростях. В Колумбії зустрічаються на висоті від 2600 до 3600 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті від 2400 до 3200 м над рівнем моря, в Перу на висоті від 2700 до 3200 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Колібрі-шпилькодзьоби живляться нектаром квітів з невеликими, трубкоподібними віночками, зокрема нектаром Centropogon з родини дзвоникових, а також комахами, яких ловлять в польоті. Шукають їжу на висоті до 3 м над землею. Під час живлення нектаром птахи зависають в польоті або чіпляються лапами за суцвіття.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Opisthoprora euryptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).