YaChudo

One Tree Hill (пісня)

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

«One Tree Hill»
Пісня U2
з альбому The Joshua Tree
Випущено7 березня 1988
Типсингл
Записано1986
Жанррок
Моваанглійська
Тривалість5:23
Лейбл
Автор слівБоно Редагувати інформацію у Вікіданих
Продюсер
КомпозиторU2
U2
In God's Country
(1987) 		One Tree Hill
(1988) 		Desire
(1988)
Музичне відео
«One Tree Hill» на YouTube

«One Tree Hill» — пісня ірландського рок-гурту U2, дев'ятий трек із їхнього альбому 1987 року «The Joshua Tree». У березні 1988 року вона вийшла як четвертий сингл з альбому в Новій Зеландії та Австралії, тоді як у Північній Америці четвертим синглом стала пісня «In God's Country»[1]. «One Tree Hill» посіла перше місце в хіт-параді синглів Нової Зеландії і стала другим за успішністю хітом країни у 1988 році.

Композиція була написана в пам'ять про Грега Керролла, новозеландця, з яким гурт уперше познайомився в Окленді під час туру The Unforgettable Fire Tour у 1984 році. Він став дуже близьким другом вокаліста Боно, а пізніше працював техніком гурту. Керролл загинув у липні 1986 року в аварії на мотоциклі в Дубліні. Після тангі (похорону) Керролла в Новій Зеландії Боно написав текст «One Tree Hill» на згадку про нього. Слова пісні відображають роздуми Боно під час похорону та його першої ночі в Новій Зеландії, коли Керролл відвів його на оклендський пагорб Ван-Трі-Гілл. Також у пісні віддається шана чилійському співаку, автору пісень та активісту Віктору Харі. Музично пісня була напрацьована під час джем-сесії з продюсером Браяном Іно. Вокал був записаний з одного дубля, оскільки Боно відчував, що не зможе проспівати її вдруге.

Критики схвально сприйняли «One Tree Hill», описуючи її як «м'яке, примарне благословення», «визначну музичну серцевину альбому» та як святкування життя. U2 відкладали виконання пісні під час The Joshua Tree Tour у 1987 році через побоювання Боно щодо свого емоційного стану. Після живого дебюту на третьому етапі туру та захопленої реакції публіки пісня зрідка звучала до кінця турне і напіврегулярно під час Lovetown Tour у 1989—1990 роках. Відтоді вона з'являлася в сет-листах лише епізодично, причому більшість цих виступів відбулися саме в Новій Зеландії. Виконання пісні в листопаді 2010 року під час U2 360° Tour було присвячено гірникам, загиблим у катастрофі на шахті Пайк-Рівер. Під час турів The Joshua Tree Tours 2017 and 2019, присвячених 30-річчю альбому, «One Tree Hill» виконувалася на кожному концерті.

Історія створення та запис

«Вони вивели мене на вершину місця під назвою Ван-Трі-Гілл, де на самому піку гори стоїть поодиноке дерево, наче на якомусь суворому японському полотні. Ми оглядали це місто, утворене кратерами вулканів. Я пам'ятаю це так чітко, гадаю, тому, що це було дуже важливо для мого власного відчуття свободи».

— Боно[2]

U2 вперше відвідали Австралію та Нову Зеландію у 1984 році під час The Unforgettable Fire Tour[3]. Після 24-годинного перельоту до Окленда вокаліст Боно не міг адаптуватися до різниці в часі між Новою Зеландією та Європою. Вночі він вийшов зі свого готельного номера і зустрів людей, які показали йому місто. Серед них був і Грег Керролл: він познайомився з менеджером з виробництва U2 Стівом Айредейлом і отримав пропозицію допомагати гурту під час майбутнього концерту завдяки своєму досвіду роботи з місцевими рок-колективами. Вони відвели Боно на Ван-Трі-Гілл (Маунгакіекі), один із найвищих вулканів Окленда, який має особливе духовне значення для народу маорі[4][5]. Грег працював помічником на сцені, ввічливо стримуючи фанатів, і його описували як «дуже корисного хлопця, що постійно був у русі»[2]. Менеджер U2 Пол Макгіннесс вважав допомогу Керролла настільки цінною, що запропонував йому супроводжувати гурт до кінця туру[6]. Музиканти допомогли йому отримати паспорт, і згодом він приєднався до них як асистент у подорожах Австралією та США[5][7]. Він став дуже близьким другом Боно та його дружини Елі Г'юсон, а після завершення туру переїхав працювати до U2 в Дублін[2][6].

Ван-Трі-Гілл на фото 1996 року. Дерево було згодом видалене владою у 2000 році, через шість років після того, як його пошкодив бензопилою активіст маорі.[8]

3 липня 1986 року[9], безпосередньо перед початком сесій запису «The Joshua Tree», Керролл загинув в аварії на мотоциклі під час виконання кур'єрського доручення. Перед ним виїхав автомобіль, і, не зумівши загальмувати під дощем, Керролл врізався в бік машини й загинув миттєво[6]. Ця подія шокувала весь гурт; барабанщик Ларрі Маллен сказав: «Його смерть справді вразила нас — це був перший випадок, коли загинув хтось із нашого робочого кола»[7]. Гітарист Едж додав: «Грег був наче членом сім'ї, але той факт, що він опинився під нашою опікою і проїхав такий довгий шлях від дому до Дубліна, щоб працювати з нами, зробив ситуацію ще важчою»[10]. Басист Адам Клейтон описав це як «момент протверезіння», зазначивши: «Це принесло усвідомлення, що є речі важливіші за рок-н-рол. Ваша сім'я, друзі та інші учасники гурту — ви не знаєте, скільки часу вам залишилося з ними»[6][10]. Боно сказав: «Це був нищівний удар. Він робив мені послугу — відвозив мій мотоцикл додому»[6]. Пізніше він прокоментував: «Це додало глибини та серйозності запису The Joshua Tree. Нам довелося заповнювати діру в серці чимось дуже, дуже великим, адже ми так сильно його любили»[10]. У супроводі Боно, Елі, Маллена та інших членів організації U2 тіло Керролла було доставлено літаком до Нової Зеландії та поховане за традиційним обрядом маорі в Кай-іві Марае поблизу Вангануї, рідного міста Керролла[6][9]. На похороні Боно заспівав для нього «Let It Be» та «Knockin' on Heaven's Door»[9].

Невдовзі після повернення до Дубліна Боно написав текст пісні про похорон, яку назвав «One Tree Hill» на честь пагорба, що запам'ятався йому під час візиту до Окленда у 1984 році[9]. Музику розробили на ранніх етапах запису «The Joshua Tree». Едж згадував: «Ми джемували з Браяном Іно. Він грав на клавішних… ми просто впіймали цей грув, і почала з'являтися партія. Це майже хайлайф, хоча зовсім не африканський… звук на той час був для мене дуже складним. Раніше я б і не мріяв про використання такого звуку, але він здався правильним, і я пішов за ним»[11]. Боно записав вокал з одного дубля, оскільки відчував, що не зможе проспівати цей текст вдруге[12]. Наприкінці пісні Едж використав гітару Bond Electraglide для соло з «важким фуз-ефектом»[13]. Троє музикантів із Торонто — Дік, Пол та Адель Арміни — записали струнні партії для пісні на студії Grant Avenue у Гамільтоні, Онтаріо. Під час шестигодинної телефонної розмови з Еджем та під наглядом продюсера Даніеля Лануа, Арміни використали розроблені ними вдосконалені «електроакустичні» струнні інструменти під назвою Raads[14]. Дік Армін зазначив: «[U2] були зацікавлені у використанні струнних, але не у звичайному стилі для прикрашання. Вони не хотіли, щоб за їхніми спинами грав гурт XIX століття»[14]. Пісня виявилася настільки емоційною для Боно, що він не міг її слухати після завершення запису[15].

У пісні Боно використав такі рядки: «Хара співав, його пісня — зброя в руках любові / Ви знаєте, його кров досі волає з землі». Це відсилання до чилійського політичного активіста та фолк-співака Віктора Хари, який став символом опору військовій диктатурі Августо Піночета після того, як його катували та вбили під час військового перевороту 1973 року[16]. Боно дізнався про Хару після зустрічі з Рене Кастро, чилійським художником-муралістом, під час туру Amnesty International «A Conspiracy of Hope». Військові катували Кастро і тримали його в концтаборі протягом двох років через те, що його творчість критикувала режим Піночета, який захопив владу у 1973 році[17]. Купуючи шовкографію із зображенням Мартіна Лютера Кінга, яку створив Кастро, Боно помітив принт із Харою[16][18]. Він ближче познайомився з його історією, прочитавши книгу «Una Canción Truncada» («Незавершена пісня»), написану вдовою Хари Джоан Тернер[16].

Пісня «One Tree Hill» та альбом «The Joshua Tree» присвячені пам'яті Керролла[19][20]. Трек записали Флад та Пат Маккарті, зведенням займався Дейв Міган, а продюсерами виступили Лануа та Ено[21].

Композиція та тематика

Клейтон назвав цей трек частиною трилогії пісень альбому, разом із «Bullet the Blue Sky» та «Mothers of the Disappeared», що засуджують втручання Сполучених Штатів у чилійський переворот[16]. Макгіннесс зазначав, що образи в пісні передають відчуття трагедії, яку пережив гурт через смерть Керролла[12]. Колм О'Гейр із часопису «Hot Press» вважав, що гітарний риф Еджа уособлює рядок «текти, як річка тече до моря»[11]. Том Даффі з «Orlando Sentinel» відчув у пісні мотиви зваблення коханої людини[22]. Річард Гаррінгтон із «The Washington Post» визнав у композиції данину пам'яті Керроллу, додавши, що вона демонструє віру U2 у здатність музики стимулювати зміни[23].

Як і багато інших пісень U2, «One Tree Hill» можна інтерпретувати в релігійному ключі. Редактор «Hot Press» Найл Стоукс назвав її «духовним шедевром», зазначивши, що «це гімн прослави та торжества, який описує традиційне поховання їхнього друга народом маорі на пагорбі Ван-Трі-Гілл і поетично пов'язує його з темами оновлення та відкуплення»[6]. Бет Мейнард, церковна настоятелька з Фейрхейвена, штат Массачусетс, відчула, що пісня «стверджує віру перед обличчям втрати, поєднуючи елегійні рядки про друга… та закатованого чилійського активіста й фолк-співака Віктора Хару з ледь помітним закликом до спасіння в кінці часів і болісним воланням до Бога про зіслання п'ятидесятницького „пізнього дощу“»[24]. Метт Сопер, старший пастор Церкви Христа в Західному Г'юстоні, вважав текст спробою Боно збагнути місце Бога у світі[25]. Стів Стокман, капелан Університету Квінс у Белфасті, відзначив, що пісня натякає на «трансцендентні місця поза земним простором і часом»[26]. Музичний журналіст Білл Грем зауважив, що «лірика з її відсиланнями до традиційних поховальних церемоній маорі на Ван-Трі-Гілл вказує на те, що віра учасників гурту не виключає емпатії до чужих переконань і ритуалів. Їхнє християнство не намагалося замаскувати універсальні архетипи скорботи»[27].

Випуск та сприйняття

«One Tree Hill» вийшла на альбомі «The Joshua Tree» 9 березня 1987 року як дев'ята пісня на платівці[28]. На деяких виданнях на компакт-дисках треки були помилково розділені, через що кода пісні була включена до наступної композиції «Exit»[29]. У Новій Зеландії та Австралії «One Tree Hill» була випущена як 7-дюймовий сингл у березні 1988 року[21][30]. Обкладинка (фотограф Антон Корбейн), конверт (дизайнер Стів Еверілл) та пісні на стороні «Б» («Bullet the Blue Sky» і «Running to Stand Still») були ідентичними тим, що використовувалися для синглу U2 1987 року «In God's Country», який виходив лише в Північній Америці[21][31]. Також був випущений сингл на касеті, доступний лише в Новій Зеландії[32]. Пісня посіла перше місце в хіт-параді синглів Нової Зеландії[33]. «One Tree Hill» була включена як бонус-трек до японської версії збірки U2 1998 року «The Best of 1980–1990»[34]. До відеоверсії збірки увійшов музичний кліп на пісню, знятий режисером Філом Джоану, який представляє собою концертне виконання, взяте з раніше невиданих кадрів рок-документалістики U2 1988 року «Rattle and Hum»[35]. Додаткові концертні записи були випущені на цифровому альбомі «Live from the Point Depot» (2004) та ексклюзивному для учасників сайту U2.com альбомі «U22» (2012)[36][37]. Окремі видання до 30-річчя «The Joshua Tree» у 2017 році містили ремікс на «One Tree Hill» від St Francis Hotel та новий мікс репризи пісні від Браяна Іно[28].

Критики схвально сприйняли «One Tree Hill». Редактор «Hot Press» Найл Стоукс назвав її однією з найкращих робіт U2 та «гідною даниною пам'яті» Керроллу[6]. У газеті «Toronto Star» зазначалося, що це одна з найкращих пісень на альбомі[14]. Стів Морс із «The Boston Globe» порівняв вокал Боно у фіналі пісні з пристрастю американського соул-співака Отіса Реддінга, а також зауважив, що кода нагадує гімн «Amazing Grace»[38]. Стів Понд із «Rolling Stone» назвав композицію «м'яким, нав'язливим благословенням»[39]. Білл Грем із «Hot Press» писав, що пісня «сповнена надії, а не похмура», описуючи рядок «Ми течемо, як річка до моря» як «метафору [музиканта Майка Скотта], переосмислену в контексті вічного життя та вірувань самих маорі»[40]. Він описав гру Еджа як «вільну гітарну мелодію з африканськими та гавайськими відтінками», підсумувавши, що «попри зворушливу вокальну коду, „One Tree Hill“ не є похмурою. Вона оспівує життя духу, а не його згасання»[27].

У статті для «The New York Times» Джон Роквелл зазначив, що цей трек став прикладом розширення творчих меж гурту, заявивши, що «використання музичних ідіом раніше ніколи не досліджувалося так відверто на платівках U2, особливо це стосується госпел-хору в „One Tree Hill“»[41]. Колін Гогг із «The New Zealand Herald» назвав композицію «чудовим музичним центром» альбому і висловив переконання, що це найкраща пісня на платівці[42]. Колм О'Гейр із «Hot Press» заявив, що це «можливо, найбільш пронизлива, емоційно насичена пісня, яку U2 коли-небудь записували»[43]. Він додав, що це «найменш інструментально прикрашена пісня на альбомі, яка виблискує відчуттям простору та відкритості»[11]. Макгіннесс назвав її однією зі своїх улюблених пісень гурту[44].

Американська телевізійна драма «Школа виживання» (в оригіналі — «One Tree Hill») отримала свою назву на честь цієї пісні після того, як творець серіалу Марк Шван слухав «The Joshua Tree» під час написання ідеї для шоу[45]. «One Tree Hill» також стала назвою фінального епізоду, в останній сцені якого звучить ця композиція.

Концертні виступи

«Ми ніколи не виконували „One Tree Hill“, і я не можу цього зробити. Власне, я навіть не чув цю пісню, хоча слухав її сотню разів. Я повністю відгородився від неї».

— Боно у 1987 році[46]

Концертний дебют «One Tree Hill» відбувся 10 вересня 1987 року в Юніондейлі, штат Нью-Йорк, у перший вечір третього етапу Joshua Tree Tour, де вона відкривала виступ на біс[47]. До того моменту пісню не включали до списку композицій, оскільки Боно боявся, що не зможе впоратися з емоціями під час живого виконання[47]. Попри його побоювання, публіка зустріла пісню з ентузіазмом[47]. Її виконали ще шість разів, після чого виключили з програми на два місяці. Композицію повернули до основного сету 17 листопада 1987 року в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, і зіграли ще дев'ять разів протягом туру[48]. Під час Lovetown Tour «One Tree Hill» виконували епізодично — вона прозвучала на 19 із 47 концертів[49]. Передостанній виступ, 31 грудня 1989 року, транслювали в прямому ефірі по радіо у 21 країні Європи як новорічний подарунок від гурту[50].

U2 виконують «One Tree Hill» в Окленді у 2006 році

Протягом більшої частини Zoo TV Tour «One Tree Hill» була відсутня, з'явившись лише як розширений фрагмент наприкінці «One» на обох концертах у Новій Зеландії у 1993 році[51]. Вона не звучала знову аж до 24 листопада 2006 року, коли її виконали в Окленді, Нова Зеландія, під час завершального етапу Vertigo Tour. Музиканти планували закрити нею концерт, але дизайнер туру Віллі Вільямс висловив занепокоєння, оскільки пісню не виконували повністю з 1990 року. У результаті її зіграли в основному сеті перед «Sometimes You Can't Make It on Your Own»[52]. Протягом того туру U2 виконали її ще тричі[53]. Під час U2 360° Tour композиція майже не з'являлася, але була відроджена в листопаді 2010 року для двох концертів у Новій Зеландії, де її присвятили гірникам, загиблим під час катастрофи на шахті Пайк-Рівер; їхні імена відображалися на відеоекрані під час виконання[54][55]. Присвячуючи пісню, Боно сказав: «Ми написали її для Грега Керролла, чия сім'я сьогодні з нами. Але сьогодні вона належить шахтарям Пайк-Рівер із Західного узбережжя»[56]. 25 березня 2011 року в Сантьяго, Чилі, U2 виконали «One Tree Hill» дуетом із Франсіскою Валенсуелою, присвятивши її Віктору Харі[57]. Також пісню зіграли під час виходу на біс на шоу в Чикаго 5 липня 2011 року на вшанування 25-ї річниці смерті Керролла[58].

У 2009 року, на запитання про ймовірність виконання пісні, Едж відповів: «Це одна з тих речей, які ми тримаємо для особливих випадків, як-от виступи в Новій Зеландії»[59]. Боно додав: «Це дуже особлива пісня, яка несе в собі багато сильних почуттів. Я не знаю, чи ми боїмося її, чи щось таке, але нам слід грати її частіше»[59]. Макгіннесс зазначав, що U2 важко давалося її живе виконання[44].

«One Tree Hill» повернулася до концертних програм під час The Joshua Tree Tours 2017 and 2019, що охоплювали 51 концерт у середині 2017 року та 15 концертів наприкінці 2019 року[60][61]; на кожному концерті весь альбом «Joshua Tree» виконували повністю у порядку композицій на платівці[62]. Кожна пісня супроводжувалася відеорядом на великому світлодіодному екрані, що слугував фоном для виступу[63]. Відео під час «One Tree Hill» містило кадри криваво-червоного місяця, що переходили у зображення корінних американців[64][65]. Його зняв Антон Корбейн у Ланкастері, штат Каліфорнія, протягом 14-годинної зйомки[66]. Виступи 2017 року присвячували пам'яті співака Кріса Корнелла (який помер у травні 2017 року)[67], співака Честера Беннінгтона (помер у липні 2017 року)[68], жертвам теракту на «Манчестер Арені»[69] та жертвам стрілянини в нічному клубі Орландо[70]. Перші концерти туру 2019 року відбулися в Окленді, де гурт вшанував Грега Керролла перед виконанням пісні, а наприкінці на екрані з'явилося його фото[64].```

Список пісень

Автор слів Боно, автор музики U2. 

7-дюймовий вініл[21][30], касета[32]
#НазваТривалість
1.«One Tree Hill»5:23
2.«Bullet the Blue Sky»4:32
3.«Running to Stand Still»4:20
14:15

Учасники запису

Чарти

Сертифікації

Регіон Сертифікація Продажі
Нова Зеландія (RIANZ)[72] Золотий 10 000*

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях

Нотатки

  1. ↑ Інструменти учасників гурту не вказані у вкладиші альбому, окрім бек-вокалу Еджа та губної гармоніки Боно. Їхні основні інструменти перелічені на основі їхніх розповідей про запис альбому та їхніх фактичних основних ролей у гурті.

Примітки

  1. ↑ Sams, Aaron; Kantas, Harry. U2 – "One Tree Hill" Single. U2songs.com. Процитовано 25 травня 2016.
  2. ↑ а б в McCormick (2006), p. 157
  3. ↑ de la Parra (2003), pp. 52–54
  4. ↑ Stokes (2005), p. 74
  5. ↑ а б Kootnikoff (2010), p. 46
  6. ↑ а б в г д е ж и Stokes (2005), p. 75
  7. ↑ а б McCormick (2006), p. 177
  8. ↑ One Tree Hill loses its tree. BBC News. 26 жовтня 2000. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.
  9. ↑ а б в г de la Parra (2003), p. 78
  10. ↑ а б в McCormick (2006), p. 178
  11. ↑ а б в O'Hare, Colm (28 листопада 2007). The Secret History of 'The Joshua Tree'. Hot Press. Т. 31, № 23. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 27 квітня 2011.
  12. ↑ а б Пол Макгіннесс; John Caddel (9 грудня 2007). Interview with Paul McGuinness (Radio broadcast). Dublin: Phantom FM. Dublin Rock Radio Ltd. Подія сталася на 5:50.
  13. ↑ Bosso, Joe (липень 1987). The Leading Edge: U2's Minimal Guitarist Makes It Seem So Easy, But That's Only Because Maximal Thought Went Into It. Guitar World. с. 50+. Процитовано 23 червня 2017.
  14. ↑ а б в Trio gives U2 Raad-ical strings. Toronto Star. 20 березня 1987. с. D14.
  15. ↑ Kootnikoff (2010), pp. 60–61
  16. ↑ а б в г The Joshua Tree 20th anniversary edition (Boxset). U2. Canada: Island Records. 2007. B0010304-00.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  17. ↑ de la Parra (2003), p. 76
  18. ↑ Mueller, Andrew (квітень 2009). The Joshua Tree. Uncut Ultimate Music Guide. № U2. с. 59.
  19. ↑ Irwin, Colin (квітень 2009) [Вперше опубліковано 14 березня 1987]. Jones, Allan (ред.). Once, we were asked to set up an audience with the Pope ... The Ultimate Music Guide. Uncut (U2): 60—69.
  20. ↑ The Joshua Tree (Vinyl). U2. United Kingdom: Island Records. 1987. U2 6.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  21. ↑ а б в г д е One Tree Hill (7" vinyl). U2. New Zealand: Island Records. 1988. 878 302-7.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  22. ↑ Duffy, Thom (22 березня 1987). U2. Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
  23. ↑ Harrington, Richard (22 березня 1987). U2 Can Be Famous; Breaking Into the Big Time With 'Joshua Tree'. The Washington Post. с. G1.
  24. ↑ Whiteley (2003), p. 170
  25. ↑ Soper (2010), p. 72
  26. ↑ Stockman (2005), p. 68
  27. ↑ а б Graham (2004), pp. 34–35
  28. ↑ а б Kaufman, Gil (9 березня 2017). U2 Prepping 'The Joshua Tree' 30th Anniversary Edition With Bonus Tracks, Live Cuts & Unseen Photos. Billboard. Процитовано 7 червня 2017.
  29. ↑ Christopher, Michael (9 березня 2017). U2 Plunge Into Darkness on 'Exit': The Story Behind Every 'Joshua Tree' Song. Diffuser.fm. Процитовано 20 червня 2017.
  30. ↑ а б One Tree Hill (7" vinyl). U2. Australia: Island Records. 1988. K-338.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  31. ↑ In God's Country (12" vinyl). U2. Canada: Island Records. 1987. IS-1167.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  32. ↑ а б One Tree Hill (7" vinyl). U2. New Zealand: Island Records. 1988. 878 302-4.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  33. ↑ а б Charts.org.nz — U2 — One Tree Hill. Top 40 Singles. Hung Medien.
  34. ↑ The Best of 1980–1990 (CD). U2. Japan: Island Records. 1998. PHCR–1885.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  35. ↑ Боно, Едж, Адам Клейтон, Ларрі Маллен (квітень 1999). The Best of 1980–1990 (Videotape). PolyGram.
  36. ↑ Live from the Point Depot (Digital download). U2. Island Records. 2004.{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання)
  37. ↑ Childers, Chad (21 червня 2012). U2 Release Crowd-Selected 'U22' Live Album Via Fan Club. Ultimate Classic Rock. Процитовано 7 червня 2017.
  38. ↑ Morse, Steve (1 березня 1987). U2's The Joshua Tree: A Spiritual Progress Report. The Boston Globe. с. B32.
  39. ↑ Pond, Steve (9 квітня 1987). Review: The Joshua Tree. Rolling Stone. № 497. Архів оригіналу за 28 грудня 2010.
  40. ↑ Graham, Bill (лютий 1987). The Joshua Tree. Hot Press. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 26 вересня 2011.
  41. ↑ Rockwell, John (29 березня 1987). U2 makes a bid for 'great band' status. The New York Times. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2011.
  42. ↑ Hogg, Colin (20 березня 1987). Album review: The Joshua Tree. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 1 лютого 2011.
  43. ↑ O'Hare, Colm (21 листопада 2007). The Secret History of 'The Joshua Tree' 14/18. Hot Press. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
  44. ↑ а б Absolute McGuinness. Propaganda (7). жовтень 1987.
  45. ↑ "Building a Winning Team: The Making of One Tree Hill". One Tree Hill: The Complete First Season (Documentary). Warner Bros. 2005.
  46. ↑ Breskin, David (8 жовтня 1987). Interview with Bono. Rolling Stone.
  47. ↑ а б в de la Parra (2003), p. 111
  48. ↑ de la Parra (2003), pp. 117—121
  49. ↑ de la Parra (2003), pp. 123—138
  50. ↑ de la Parra (2003), p. 135
  51. ↑ de la Parra (2003), p. 172
  52. ↑ Williams, Willie (24 листопада 2006). Willie's Diary: Show Day, Auckland. U2.com. Live Nation. Процитовано 25 вересня 2011.
  53. ↑ Cohen, Jonathon (6 січня 2007). From Joshua Trees to Palm Trees. Billboard. Т. 119, № 1. Nielsen Business Media. с. 16—17. ISSN 0006-2510.
  54. ↑ November 25, 2010: Auckland, NZ (Mt. Smart Stadium) show report. U2.com. Live Nation. 25 листопада 2010. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 25 вересня 2011.
  55. ↑ Russell, Nicholas (26 листопада 2010). U2 tribute to lost coal miners touches New Zealand. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
  56. ↑ November 26, 2010: Auckland, NZ (Mt. Smart Stadium) show report. U2.com. Live Nation. 26 листопада 2010. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 25 вересня 2011.
  57. ↑ March 25, 2011: Santiago, CL (Estadio Nacional) show report. U2.com. Live Nation. 25 березня 2011. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 25 вересня 2011.
  58. ↑ Mühlbradt, Matthias; Axver, André (5 липня 2011). U2 360° Tour – 360° Tour 7th leg: North America – 2011-07-05: Soldier Field - Chicago, Illinois, USA. U2gigs.com. Процитовано 30 грудня 2019.
  59. ↑ а б Bono; the Edge (2 вересня 2010). Exclusive Interview with Bono and the Edge (Radio broadcast). New Zealand: The Rock. MediaWorks New Zealand. Подія сталася на 4:16.
  60. ↑ U2 The Joshua Tree Tour 2017 (Пресреліз). Live Nation Entertainment. PR Newswire. 25 жовтня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
  61. ↑ Mühlbradt, Matthias; Axver, André. U2 Joshua Tree Tour 2019. U2gigs.com. Процитовано 30 грудня 2019.
  62. ↑ Martin, Lara (9 січня 2017). U2 will celebrate 30th anniversary of The Joshua Tree by playing full album every night on world tour this summer. Daily Mirror. Процитовано 8 червня 2017.
  63. ↑ Lederman, Marsha (13 травня 2017). U2 launch of 'Joshua Tree' tour in Vancouver had Trump in its shadows. The Globe and Mail. Процитовано 12 вересня 2018.
  64. ↑ а б U2 in Auckland: tribute paid to Kiwi friend and roadie Greg Carroll. Stuff. 9 листопада 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  65. ↑ Lawrence, Sherry (13 травня 2017). Column: Off the Record... Vol. 17-761. @U2. Процитовано 12 вересня 2018.
  66. ↑ Lindell, Karen (31 травня 2017). Meet the Navajo woman in U2's 'One Tree Hill' Joshua Tree Tour video. @U2. Процитовано 12 вересня 2018.
  67. ↑ U2 Pays Tribute to Chris Cornell During 'Joshua Tree' Concert at L.A.'s Rose Bowl. Billboard. 21 травня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  68. ↑ Baltin, Steve (28 жовтня 2017). Linkin Park and Friends Light Up the Hollywood Bowl With Three-Hour Chester Bennington Tribute. Variety. Penske Media Corporation. Процитовано 29 грудня 2017.
  69. ↑ Hernandez, Raoul (25 травня 2017). Exit U2: In revisiting The Joshua Tree, the Dubliners return home. The Austin Chronicle. Процитовано 8 червня 2017.
  70. ↑ Fried, Mark (17 червня 2017). U2-Pulse connection: I Still Haven't Found What I'm Looking For. Orlando Sentinel. Процитовано 19 червня 2017.
  71. ↑ End of Year Charts 1988. Recorded Music NZ. Процитовано 28 серпня 2020.
  72. ↑ New Zealand single certifications – U2 – One Tree hill. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ). Процитовано 20 листопада 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).