YaChudo

Лебідь X

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Лебідь X, знятий космічним телескопом Спітцер.

Лебідь X (Cygnus-X) — великий регіон зореутворення в сузір'ї Лебедя, розташований на відстані 1,4 кілопарсека (4600 світлових років) від Сонця[1][2]. Його кутові розміри становлять 7° × 7°[3][4], що на відстані 1,4 кпк відповідає приблизно 170 × 170 пк (560 × 560 св. р.).

Оскільки регіон розташований за розривом Лебедя, а його світло сильно поглинає міжзоряний пил Чумацького Шляху, його зручніше досліджувати в інших діапазонах електромагнітного спектра, які проникають крізь пил, зокрема в інфрачервоному діапазоні.

Фізичні властивості

Ліворуч на рентгенівському зображенні регіону Лебідь X у сузір'ї Лебедя видно яскраві туманність Північна Америка (ліва яскрава ділянка) та регіон Садр (права яскрава ділянка), які візуально розділяє розрив Лебедя.

Дослідження за допомогою космічного телескопа «Спітцер» показали, що область Лебідь X має розмір близько 200 парсеків і містить найбільшу кількість масивних протозір, а також найбільшу зоряну асоціацію (Лебідь OB2) у межах 2 кілопарсеків від Сонця, до складу якої входять до 2600 зір спектральних типів OB із сумарною масою до 105 сонячних мас. З цим регіоном також пов'язана одна з найбільших відомих молекулярних хмар масою 3 мільйони сонячних мас. Серед її зір є багато зір ранніх спектральних типів, а також масивні зорі на пізніх стадіях еволюції, зокрема кандидати в яскраві блакитні змінні, зорі Вольфа—Рає та надгіганти спектральних типів O і B.

Подальші дослідження показали, що регіон Лебідь X охоплює дві зоряні асоціації — Лебідь OB2 і Лебідь OB9, а також велику кількість інших зір ранніх спектральних типів. Серед них є BD+40°4210 — блакитний надгігант і кандидат у яскраві блакитні змінні, одна з найяскравіших зір асоціації, — а також інші надгіганти спектральних типів O і B. Те саме дослідження показало, що зореутворення в цьому регіоні триває щонайменше 10 мільйонів років і продовжується донині.

Перед регіоном розташована асоціація Лебідь OB7[5].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Rygl, K. L. J.; Brunthaler, A.; Sanna, A.; Menten, K. M.; Reid, M. J.; van Langevelde, H. J.; Honma, M.; Torstensson, K. J. E.; Fujisawa, K. (Березень 2012). Parallaxes and proper motions of interstellar masers toward the Cygnus X star-forming complex. I. Membership of the Cygnus X region. Astronomy and Astrophysics (англ.). 539: A79. arXiv:1111.7023. Bibcode:2012A&A...539A..79R. doi:10.1051/0004-6361/201118211. ISSN 0004-6361.
  2. ↑ Dharmawardena, T. E.; Bailer-Jones, C. a. L.; Fouesneau, M.; Foreman-Mackey, D. (Лютий 2022). Three-dimensional dust density structure of the Orion, Cygnus X, Taurus, and Perseus star-forming regions. Astronomy and Astrophysics (англ.). 658: A166. arXiv:2111.06672. Bibcode:2022A&A...658A.166D. doi:10.1051/0004-6361/202141298. ISSN 0004-6361.
  3. ↑ Beerer, I. M.; Koenig, X. P.; Hora, J. L.; Gutermuth, R. A.; Bontemps, S.; Megeath, S. T.; Schneider, N.; Motte, F.; Carey, S.; Simon, R.; Keto, E.; Smith, H. A.; Allen, L. E.; Fazio, G. G.; Kraemer, K. E. (Вересень 2010). A Spitzer View of Star Formation in the Cygnus X North Complex. The Astrophysical Journal (англ.). 720 (1): 679—693. arXiv:1007.2112. Bibcode:2010ApJ...720..679B. doi:10.1088/0004-637X/720/1/679. ISSN 0004-637X.
  4. ↑ Reipurth, B.; Schneider, N. (Грудень 2008). Star Formation and Young Clusters in Cygnus. Handbook of Star Forming Regions, Volume I (англ.). 4: 36. Bibcode:2008hsf1.book...36R.
  5. ↑ Gaia DR2 poster viewer. Milky Way Galaxy Map. Процитовано 10 лютого 2023.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).