YaChudo

Ніколя Теобальд

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ніколя Теобальд
фр. Nicolas Théobald Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився31 серпня 1903[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монтенак, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 травня 1981[1] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Оберне, Нижній Рейн, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгеолог, палеонтолог, paleoentomologist, ентомолог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materÉcole normale d'instituteurs de Metzd (1923)
École normale supérieure de Saint-Cloudd (1926)
Страсбурзький університет (1930)
Universitas Nancianad (1937)
педагогічний коледжd (1924)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпалеонтологія, геологія, ентомологія і професор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСаарландський університет
Університет Франш-Контеd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAcadémie nationale de Metzd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMireille Théobaldd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону офіцер ордену «За заслуги» командор ордена Академічних пальм кавалер ордена Сільськогосподарських заслуг
Автограф
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Théobald».

Ніколя Теобальд (31 серпня 1903, Монтенак — 10 травня 1981, Оберне) — французький геолог, палеонтолог та ентомолог.

Він найбільш відомий завдяки інноваційному підходу своєї докторської дисертації «Викопні комахи олігоценових формацій Франції» (1937). Він відкрив кілька родів та понад 300 видів комах; однак, оскільки ці викопні часто дуже схожі на сучасні види, підкреслюється не їх стратиграфічна цінність, а їх біогеографічне значення, яке дозволяє визначити кліматичні та екологічні характеристики їхніх середовищ існування та описати ландшафти олігоценової «Франції».

Він також був спеціалістом з геологічної історії всього басейну Середнього Рейну та Мозеля. Він наголошував на доказах четвертинних тектонічних рухів, насамперед у Рейнському грабені.

Кваліфікований викладач природничих наук, він дуже рано відчув покликання викладати і, як професор геології в Саарбрюккенському університеті, а потім в Безансонському університеті, підготував багатьох дослідників, водночас звертаючи увагу на необхідність захисту ресурсів питної води та крихкого природного середовища.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).