YaChudo

Бичок-гонець

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

?Бичок-гонець
Бичок-гонець із Бугу, Польща
Бичок-гонець із Бугу, Польща
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Ряд:Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд:Бичковидні (Gobioidei)
Родина:Бичкові (Gobiidae)
Рід:Babka
Iljin, 1927
Вид:Бичок-гонець
Біноміальна назва
Babka gymnotrachelus
(Kessler, 1857)
Розповсюдження бичка-гінця
Розповсюдження бичка-гінця
Синоніми
  • Gobius burmeisteri Kessler, 1877
  • Gobius gymnotrachelus Kessler, 1857
  • Gobius macropus De Filippi, 1863
  • Mesogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)
  • Mesogobius gymnotrachelus otschakovinus Zubovich, 1925
  • Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)
Посилання
Вікісховище:Babka gymnotrachelus
Віківиди:Babka gymnotrachelus
EOL:224378
ITIS:172070
МСОП:188118
NCBI:320567

Бичóк-гонéць[1], або сíра бáбка[2] (Babka gymnotrachelus) — вид понто-каспійських риб родини Бичкових (Gobiidae). Належить до роду Babka, який раніше вважався підродом роду Neogobius, але був описаний як окремий монотипічний рід на підставі молекулярного аналізу[3][4].

Поширений в прісних, іноді солонуватих водах басейну Чорного моря[5]. Понто-каспійський реліктовий вид.

Характеристика

Голова бичка-гінця із Дніпра біля Києва

Колючих променів спинного плавця (загальне число) 7-8; членистих (м'яких) променів спинного плавця (загальне число) 14-18; колючих променів анального плавця 1; членистих (м'яких) променів анального плавця 12-16. Відрізняється неправильним положенням і формою діагональних рядів на тілі, перший розгалужений промінь другого спинного плавця такої самої довжини, як передостанній промінь; немає луски на середині потилиці та на передній частині preoperculum; луски на бічній лінії 54-62 + 2-3; задньої частини першого спинного плавця без чорної плями.

Ареал

Зустрічається біля берегів Туреччини, в річках Кавказу — Інгурі, Ріоні, річки Колхідської низовини, озеро Палеостомі, Сужа. У північно-західній частині Чорного моря в Дніпровсько-Бузькому, Дністровському лиманах, біля Тендровської коси і острова Березань. В Дунаї до Видина, а також у притоках і Придунайських озерах Братеш, Кагул, Ялпуг, Катлабух, Китай, Разелм та ін. У Дністрі і його притоках: Збруч, Жванчик, Смотрич, Реут, Бик, Дубосарському водосховищі. У Південному Бузі, а також у Дніпрі до Києва. Зустрічається в річці Камчия і Шабленському озері в Болгарії. Є в Азовському морі в Таганрозькій затоці і річках Дон, Аксай, Сіверський Донець. Також мешкає у Каспійському морі, де представлений підвидом Babka gymnotrachelus macrophthalmus.

Як вселенець відзначається в річках басейну Балтійського моря: Вісла і Буг[6][7][8]. Знайдений, також як вселенець, в середньому Дунаї (Угорщина)[9]. На даний час найзахіднішою частиною ареалу цього виду є німецький сектор річки Дунай, де він відзначається з 2011 року.[10] Попередня знахідка цього виду в нижньому Рейні[11] виявилася помилковою.[10]

Живлення

У Дністровському лимані в живленні бичка половину становлять риби, менше — ракоподібні (Corophiidae) — 29,6 %, молюски (Dreissena, Adacna, Monodacna) — 12,5 %, ще менше — поліхети (Hypania invalida)[12]. У Дніпрі біля Києва живлення гінця становлять молюски Dreissena sp., амфіподи, трубочник Tubifex tubifex.

Література

  1. ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
  2. ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  3. ↑ Stepien C.A., Tumeo M.A. (2006): Invasion genetics of Ponto-Caspian gobies in the Great Lakes: a «cryptic» species, absence of founder effects, and comparative risk analysis. Biological Invasions, 8: 61-78.[1] [Архівовано 2012-12-05 у Archive.is]
  4. ↑ Neilson M.E., Stepien C.A. (2009) Escape from the Ponto-Caspian: Evolution and biogeography of an endemic goby species flock (Benthophilinae: Gobiidae: Teleostei). Molecular Phylogenetics and Evolution, 52(1): 84-102.[2]
  5. ↑ Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
  6. ↑ Danilkiewicz Z. (1996): Babka łysa (gołogłowa), Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857) (Perciformes, Gobiidae) — nowy, gatunek w ichtiofaunie zlewiska Morza Bałtyckiego. Komunikaty Rybackie, 2: 27-29.
  7. ↑ Kostrzewa J., Grabowski M., Zięba G. 2004. Nowe inwazyjne gatunki ryb w wodach Polski. Archives of Polish Fisheries 12 (suppl. 2): 21-34 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.
  8. ↑ Jaroszewska M., Dabrowski K., Wilczynska B., Kakareko T. (2008) Structure of the gut of the racer goby Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)[недоступне посилання з лютого 2019]. Journal of Fish Biology, Volume 72, Issue 7, Page 1773—1786, doi: 10.1111/j.1095-8649.2008.01870.x
  9. ↑ Guti G. (2004) First record of Racer Goby Neogobius gymnotrachelus (Pallas, 1811) in the Hungarian section of the Danube. Opusc. Zool. Budapest, 35: 83-84.
  10. ↑ а б Haertl, M., Cerwenka, A. F., Brandner, J., Borcherding, J., Geist, J. & Schliewen, U. K. 2012. First record of Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857) from Germany (Teleostei, Gobiidae, Benthophilinae). Spixiana 35 (1): 155—159.
  11. ↑ Borcherding, J., Gertzen, S., Staas, S. (2011). First record of Pontian racer goby, Babka gymnotrachelus (Gobiidae: Teleostei), in the River Rhine, Germany. Journal of Applied Ichtyology in press.
  12. ↑ Страутман И. Ф. (1972) Питание и пищевые взаимоотношения бычков (сем. Gobiidae) Днестровского лимана. Вестник Зоологии, № 4: 35-38.

Посилання

Див. також

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).