Китай (озеро)
| Китай | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 45°36′57″ пн. ш. 29°12′21″ сх. д. / 45.61583° пн. ш. 29.20583° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон |
Ізмаїльський район | |||
| Розташування | Одеська область Ізмаїльський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | заплавне | |||
| Група озер | Придунайські озера | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 60 км² | |||
| Глибина середня | 2-5 м | |||
| Глибина макс. | 5 м | |||
| Довжина | 24 км | |||
| Ширина | 3,5 км | |||
| Вода | ||||
| Температура | +27°С (влітку) °C | |||
| Басейн | ||||
| Вливаються | р. Киргиж-Китай, Аліяга | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
705744 | |||
Китай (озеро) (Україна) | ||||
| ||||
| | ||||
Кита́й — озеро заплавно-лиманного типу в Ізмаїльському районі Одеської області, у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлений дамбою, має режим водосховища. Водообмін в Китаї регулює шлюзований канал, що перетинає дамбу і впадає в Степове гирло Дунаю.
Характеристика
Улоговина видовженої форми, простягається з півночі на південь на 24 км.[1] Озеро складається з північної та південної частин (ширина до 3—3,5 км), з'єднаних протокою завширшки близько 600 м, через яку прокладено міст.[1] Загальна площа водойми 60 км²[2], глибина південної частини до 2 м, північної — до 5 м. Береги, крім південних та крайньої північної ділянки, підвищені. З північного сходу впадає річка Єнікой, з півночі — річки Киргиж-Китай та Аліяга. У північній частині Китаю спостерігаються згінно-нагінні коливання рівня води (середня амплітуда до 80 см). Температура води влітку до +27 °C, взимку озеро замерзає.[1] Мінералізація води 1—3 г/л.
Флора і фауна
Прибережна і водяна рослинність поширена головним чином у південній частині озера (очерет, рогіз, водорості),[2] решта узбережжя урвиста, подекуди з невеликими пляжами. Водяться окунь, щука, лящ, сом; розводять білого амура, товстолобика, коропа, карася.[2] У плавнях біля південного узбережжя — місця невеликих колоній навколоводних птахів. Воду Китаю використовують для зрошування у Червоноярській зрошувальній системі. Вздовж берегів озера виділено водоохоронну зону.
Галерея
-
Канал біля насосної станції Червоноярської зрошувальної системи -

-

-

-

Див. також
Примітки
- ↑ а б в Кармазіна, Тетяна (28 грудня 2025). На Одещині "сховався" Китай. Що це за місце і звідки пішла назва. Телеграф (укр.). Процитовано 7 травня 2026.
- ↑ а б в Ромалійський Г. А. Китай // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).