National Grid plc
| англ. National Grid Plc[1] | |
|---|---|
| Тип | Публічна компанія (plc) |
| Правова форма | public limited company |
| Галузь | Комунальні послуги |
| Лістинг на біржі |
|
| ISIN | GB00B08SNH34 і GB00BDR05C01 |
| Попередник(и) | Central Electricity Generating Board (CEGB) |
| Засновано | 1990 Лондон |
| Штаб-квартира | Лондон, Англія, Велика Британія[2] |
| Територія діяльності | Велика Британія, США |
| Попередні назви |
|
| Президент | Sir Peter Gershond[4] |
| Очільник(и) | John Pettigrewd[5][6] і Steve Hollidayd[7] |
| Ключові особи | Паула Роспут Рейнольдс (Голова ради директорів) Зої Юйнович (Генеральна директорка) |
| Продукція | Передача та розподіл електроенергії, передача та розподіл газу |
| Виторг | ▼ 17,687 млрд £ (2026)[8] |
| Операційний прибуток (EBIT) | ▲ 5,044 млрд £ (2026)[8] |
| Чистий прибуток | ▲ 2,894 млрд £ (2026)[8] |
| Активи | ▲ 108,281 млрд £ (2026)[8] |
| Власний капітал | ▲ 39,330 млрд £ (2026)[8] |
| Дочірні компанії | National Grid USd, National Grid Electricity Transmissiond і National Grid Electricity Distributiond |
| www | |
| | |
National Grid plc — британська транснаціональна електро- та газопостачальна компанія зі штаб-квартирою в Лондоні (Англія). Її основна діяльність зосереджена у Великій Британії, де вона володіє та управляє магістральними мережами передачі електроенергії та природного газу, а також на північному сході Сполучених Штатів Америки, де компанія не лише управляє мережами передачі, але й виробляє та постачає електроенергію і газ клієнтам у штатах Нью-Йорк та Массачусетс.[9]
National Grid є однією з найбільших у світі комунальних компаній, що належать інвесторам. Вона має первинний лістинг на Лондонській фондовій біржі та є складовою індексу FTSE 100, а також вторинний лістинг у вигляді американських депозитарних розписок на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Історія
Передумови (до 1990 року)
До 1990 року як генерація, так і передача електроенергії в Англії та Уельсі були у підпорядкуванні Центрального управління з виробництва електроенергії (Central Electricity Generating Board, CEGB). Сучасний ринок електроенергії у Великій Британії був побудований на розпаді CEGB на чотири окремі компанії в 1990-х роках.[10]
Діяльність із генерації була передана трьом компаніям — PowerGen, National Power та Nuclear Electric (пізніше British Energy, нині EDF Energy) — а передача електроенергії відійшла до National Grid Company.[11]
Створення та придбання (1990–1999)
У 1990 році діяльність із передачі була передана National Grid Company plc, якою володіли дванадцять регіональних електроенергетичних компаній (REC) через холдингову компанію National Grid Group plc. Компанія вперше вийшла на Лондонську фондову біржу у грудні 1995 року.[12]
Розширення та консолідація (2000–2015)
З початком нового тисячоліття National Grid розпочала політику злиттів та міжнародних придбань. У березні 2000 року компанія придбала американські підприємства New England Electric System та Eastern Utilities Associates. У січні 2002 року було придбано нью-йоркську комунальну компанію Niagara Mohawk Power Corporation. У жовтні 2002 року National Grid Group об'єдналася з Lattice Group, власником газорозподільного бізнесу Transco (Lattice виокремилася з BG Group у 2000 році).[13]
Після цього National Grid Group змінила назву на National Grid Transco plc. Телекомунікаційний бізнес 186K Ltd., отриманий у результаті злиття з Lattice Group, був проданий за номінальний 1 фунт стерлінгів компанії Hutchison Whampoa у грудні 2002 року.
У серпні 2004 року National Grid Transco погодилася продати чотири свої регіональні газорозподільні мережі за 5,8 млрд фунтів. У липні 2005 року National Grid Transco була перейменована на National Grid plc. Пізніше National Grid Company змінила назву на National Grid Electricity Transmission plc, а Transco — на National Grid Gas plc.
У лютому 2006 року National Grid оголосила про придбання американського дистриб'ютора газу та виробника електроенергії KeySpan Corporation за $7,3 млрд готівкою, а також New England Gas Company у Род-Айленді. Ці придбання подвоїли розмір американської філії National Grid.
У травні 2007 року National Grid створила спільне підприємство з нідерландським оператором TenneT для прокладання підводного кабелю BritNed потужністю 1000 МВт між Кентом та Роттердамом. Зв'язок почав діяти 1 квітня 2011 року.[14] Навесні 2011 року компанія продала свої послуги в Нью-Гемпширі після відмови регуляторів підвищити тарифи.
2015–2021
У грудні 2016 року National Grid погодилася продати 61% свого газорозподільного бізнесу консорціуму інвесторів, до якого увійшла компанія Macquarie Group. Після схвалення Європейською комісією продаж завершився у березні 2017 року, а нова компанія отримала назву Cadent Gas. Решту 39% National Grid продала у червні 2019 року.
Пізніше того ж року компанія перевела володіння своїми активами у Великій Британії в Люксембург та Гонконг, щоб захистити їх від можливої націоналізації, яку планувала Лейбористська партія.[15]
2021 – наш час
У березні 2021 року National Grid оголосила про намір придбати Western Power Distribution (WPD) у PPL Corporation за 7,8 млрд фунтів та одночасно продати PPL свою мережу у Род-Айленді. У вересні 2022 року WPD була перейменована на National Grid Electricity Distribution.
У 2022 році компанія оголосила про продаж 60% свого газотранспортного бізнесу консорціуму на чолі з Macquarie Asset Management. Угода завершилася 31 січня 2023 року зі створенням нової компанії National Gas. Згодом частка Macquarie зросла, і у вересні 2024 року консорціум придбав останні 20% National Gas.
Закон про енергетику 2023 року встановив незалежного системного оператора, створивши Національного оператора енергетичної системи (National Energy System Operator, NESO). NESO перебрав на себе відповідальність як оператор магістральних мереж від National Grid 1 жовтня 2024 року після того, як уряд викупив цю структуру за 630 млн фунтів.[16]
У березні 2025 року було оголошено, що Зої Юйнович стане новою генеральною директоркою компанії (з листопада 2025 року), замінивши на цій посаді Джона Петтігрю.
Операційна діяльність у Великій Британії
National Grid Electricity Transmission plc володіє та обслуговує National Grid — мережу передачі електроенергії напругою 275 кВ та 400 кВ в Англії та Уельсі. (Мережами в Шотландії володіють ScottishPower та SSE plc).
Інші дочірні компанії частково володіють і експлуатують інтерконектор HVDC Cross-Channel до Франції (разом з RTE) та інтерконектор BritNed до Нідерландів (разом з TenneT).
У минулому National Grid виконувала роль національного оператора системи передачі. Однак у 2024 році ця функція перейшла до незалежної державної структури — Національного оператора енергетичної системи (NESO).
Після купівлі Western Power Distribution у 2021 році (перейменована на National Grid Electricity Distribution), компанія управляє найбільшою (за площею) електророзподільною мережею в країні, що обслуговує Мідлендс, південний захід Англії та південний Уельс.
Компанія раніше володіла National Gas (колишня National Grid Gas), яка управляла газотранспортною системою Великої Британії, але повністю продала свою частку у 2024 році. Інтереси в газорозподільному секторі були продані між 2017 і 2019 роками і тепер працюють під брендом Cadent Gas.
Операційна діяльність у США

У Сполучених Штатах компанія National Grid управляє 8 881 милею магістральних електромереж та 35 560 милями газопроводів. Вона обслуговує понад 20 мільйонів клієнтів у штатах Массачусетс та Нью-Йорк (раніше також у Род-Айленді). Штаб-квартира дочірньої компанії розташована у місті Волтем, штат Массачусетс.
Суперечки
У 2018 році переговори щодо контрактів із працівниками газової сфери у Массачусетсі зірвалися, і компанія влаштувала локаут для понад 1000 працівників, позбавивши їх медичного страхування та зарплат.[17]
У листопаді 2019 року губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо розкритикував компанію за запровадження власного мораторію на нові газові підключення та пригрозив відкликати ліцензію компанії.
У період з 2012 по 2020 рік National Grid звинувачували у маніпулюванні програмами енергоефективності та завищенні рахунків для мешканців Род-Айленда на суму близько 2,2 млн доларів США.[18]
Див. також
- ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії)
- ENTSO-G (Європейська мережа операторів систем передачі газу)
- Оператор системи передачі
Примітки
- ↑ https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/04031152
- ↑ Contact us. National Grid. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ National Grid PLC (англ.). Companies House. 11 липня 2000. Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ https://www.nationalgrid.com/group/our-people/board/sir-peter-gershon
- ↑ https://www.nationalgrid.com/group/our-people/john-pettigrew
- ↑ https://www.theguardian.com/business/2015/nov/03/national-grid-chief-executive-to-step-down-steve-holliday
- ↑ https://web.archive.org/web/20111024002432/http://people.forbes.com/profile/steve-holliday/55949
- ↑ а б в г д Annual Results for the year ended 31 March 2026. National Grid plc. Процитовано 15 травня 2026.
- ↑ Riley, Kim (13 листопада 2019). Utilities prioritize natural gas in sustainability plans. Daily Energy Insider (амер.). Процитовано 18 листопада 2019.
- ↑ Lessons from Liberalised Electricity Markets (PDF). IEA / OECD. 2005. с. 68. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
- ↑ A whole world sold on sell-offs. The Guardian. 22 листопада 2000. Процитовано 26 березня 2016.
- ↑ NATIONAL GRID Share Price - NG.L- Yahoo! UK & Ireland Finance. Yahoo! Finance. Процитовано 21 березня 2015.
- ↑ Competition Commission Report Page 313 (PDF). Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
- ↑ Paulsson, Lars (24 лютого 2011). Dutch, U.K. Regulators Approve Britned Power Cable Trading. Bloomberg. Процитовано 11 березня 2011.
- ↑ National Grid and SSE move offshore over Labour plans. BBC News. 24 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
- ↑ Mucklejohn, Lars (13 вересня 2024). National Grid agrees sale of Electricity System Operator to government. City A.M. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ LaFratta, Kristin (25 червня 2018). National Grid locks out more than 1,000 gas workers in Massachusetts over contract dispute. MassLive.com. Advance Publications. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Doiron, Sarah (29 червня 2022). National Grid overcharged RI customers by up to $2.2M. WPRI.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
