YaChudo

Коронник сірогорлий

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Коронник сірогорлий

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Піснярові (Parulidae)
Рід:Myiothlypis
Вид:Коронник сірогорлий
Біноміальна назва
Myiothlypis bivittata
(Sclater, 1865)

Підвиди
  • M. c. pallidula (Wetmore, 1941)
  • M. c. zuliensis (Aveledo & Perez, 1994)
  • M. c. cinereicollis (Sclater, PL, 1864)
Синоніми
Basileuterus cinereicollis
Посилання
Вікісховище:Myiothlypis cinereicollis
Віківиди:Myiothlypis cinereicollis
ITIS:950074
МСОП:22721985
NCBI:85520

Коронник сірогорлий[2] (Myiothlypis cinereicollis) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження сірогорлий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[3][4]

Опис

Довжина птаха становить 14 см. Довжина крила самця становить 6,5-7 см, довжина крила самиці 6,2-6,5 см. Лоб і тім'я темно-сірі, на тімені жовта смуга. Решта голови, горло і груди сірі. Верхня частина тіла темно-оливково-зелена, крила темно-коричневі. Нижня частина тіла (крім грудей) жовта, боки оливкові, хвіст тьмяно-оливково-зелений.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

Поширення і екологія

Сірогорлі коронники поширені на північному сході Колумбії (від Норте-де-Сантандеру до Кундінамарки на південь і до Мети на захід), а також в Андах на крайньому захаді на заході Венесуели (в штатах Мерида і Тачира). Вони живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісів на висоті від 800 до 2100 м над рівнем моря).

Збереження

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Йому загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Myiothlypis cinereicollis. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (довідка). 
  4. ↑ I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (довідка). 
  5. ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  6. ↑ Alexander Wetmore: New Forms of Birds from México and Colombia. In: Proceedings of The Biological Society of Washington. 54, S. 203–210 (biodiversitylibrary.org).
  7. ↑ Ramón Aveledo Hostos, Luis Antonio Pérez Chinchilla: Descripción de nueve subespecies nuevas y comentarios sobre dos especies de aves de Venezuela. In: Boletín de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales. 44, Nr. 148, S. 229–257.
  8. ↑ Philip Lutley Sclater: On two new species of birds from New Granada. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1864. S. 166–167 (biodiversitylibrary.org).

Джерела

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).