Міагра новогвінейська
| ?Міагра новогвінейська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Монархові (Monarchidae) |
| Рід: | Міагра (Myiagra) |
| Вид: | Міагра новогвінейська |
| Біноміальна назва | |
| Myiagra nana (Gould, 1870) | |
| Синоніми | |
| Seisura nana Gould, 1870 Seisura inquieta rogersi Mathews, 1921 Seisura inquieta nana Mathews, 1930 Myiagra inquieta nana Mayr, 1986 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myiagra nana |
 Віківиди: | Myiagra nana |
 ITIS: | 916311 |
 МСОП: | 103712761 |
 NCBI: | 1389928 |
Міа́гра новогвінейська[2] (Myiagra nana) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[3]. Мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї. До 1999 року вважалася підвидом білогорлої міагри.
Поширення і екологія
Новогвінейські міагри мешкають на півночі Австралії, від Кімберлі на заході до південного заходу півострова Кейп-Йорк на сході, на острові Сайбай та на півдні Нової Гвінеї, від Мерауке на заході до річки Бенсбах на сході. Вони живуть в сухих евкаліптових і чайнодеревних лісах, на заплавних луках, в парках і садах.
Поведінка
Новогвінейські міагри живуть поодинці або парами. В Австралії сеон розмноження триває з листопада по січень. Гніздо чашоподібне, зроблене з кори і трави. В кладці одне білувате яйце, поцятковане рудувато-коричневими і сірими плямами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myiagra nana. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
Джерела
- Coates, Brian J. (1990). The Birds of Papua New Guinea. Volume II. Queensland: Dove Publications. с. 172. ISBN 978-0-9590257-1-2. OCLC 153651608.
- Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. Melbourne: CSIRO Publishing. с. 518–519. ISBN 978-0-643-06456-0. OCLC 499953986.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).