Moselle Open, Відкритий чемпіонат Мозелю з тенісу — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір. Проводиться щорічно на закритих кортах з твердим покриттям, початково турнір ATP International Series, з 2009 року є частиною серії Туру ATP 250. Турнір відбувається у місті Мец (Франція) з 2003 року.
Фінали
Одиночний розряд
| Рік
|
Чемпіон
|
Фіналіст
|
Рахунок
|
| 2003 |
Арно Клеман |
Фернандо Гонсалес |
6–3, 1–6, 6–3
|
| 2004 |
Жером Енель |
Рішар Гаске |
7–6(11–9), 6–4
|
| 2005 |
Іван Любичич |
Гаель Монфіс |
7–6(9–7), 6–0
|
| 2006 |
Новак Джокович |
Юрген Мельцер |
4–6, 6–3, 6–2
|
| 2007 |
Томмі Робредо |
Енді Маррей |
0–6, 6–2, 6–3
|
| 2008 |
Дмитро Турсунов |
Поль-Анрі Матьє |
7–6(8–6), 1–6, 6–4
|
| 2009 |
Гаель Монфіс |
Філіпп Кольшрайбер |
7–6(7–1), 3–6, 6–2
|
| 2010 |
Жиль Сімон |
Міша Зверєв |
6–3, 6–2
|
| 2011 |
Жо-Вілфрід Тсонга |
Іван Любичич |
6–3, 6–7(4–7), 6–3
|
| 2012 |
Жо-Вілфрід Тсонга |
Андреас Сеппі |
6–1, 6–2
|
| 2013 |
Жиль Сімон |
Жо-Вілфрід Тсонга |
6–4, 6–3
|
| 2014 |
Давід Ґоффен |
Жуан Соуза |
6–4, 6–3
|
| 2015 |
Жо-Вілфрід Тсонга |
Жиль Сімон |
7–6(7–5), 1–6, 6–2
|
| 2016 |
Люка Пуй |
Домінік Тім |
7–6(7–5), 6–2
|
| 2017 |
Петер Гойовчик |
Бенуа Пер |
7–5, 6–2
|
| 2018 |
Жиль Сімон |
Маттіас Бахінгер |
7–6(7–2), 6–1
|
| 2019 |
Жо-Вілфрід Тсонга |
Аляж Бедене |
6–7(4–7), 7–6(7–4), 6–3
|
| 2020 |
Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
|
| 2021 |
Губерт Гуркач |
Пабло Карреньо Буста |
7–6(7–2), 6–3
|
| 2022 |
Лоренцо Сонего |
Олександр Бублик |
7–6(7–3), 6–2
|
| 2023 |
Юго Енбер |
Олександр Шевченко |
6–3, 6–3
|
| 2024 |
Бенжамен Бонзі |
Кемерон Норрі |
7–6(8–6), 6–4
|
| 2025 |
Лернер Тьєн |
Камерон Норрі |
6–3, 3–6, 7–6(8–6)
|
Парний розряд
| Рік
|
Чемпіони
|
Фіналісти
|
Рахунок
|
| 2003 |
Жульєн Беннето Ніколя Маю |
Мікаель Льодра Фабріс Санторо |
7–6(7–2), 6–3
|
| 2004 |
Арно Клеман Ніколя Маю |
Іван Любичич Урос Віко |
6–2, 7–6(10–8)
|
| 2005 |
Мікаель Льодра Фабріс Санторо |
Хосе Акасусо Себастьян Прієто |
5–2, 3–5, 5–4(7–4)
|
| 2006 |
Рішар Гаске Фабріс Санторо |
Юліан Ноул Юрген Мельцер |
3–6, 6–1, [11–9]
|
| 2007 |
Арно Клеман Мікаель Льодра |
Маріуш Фирстенберг Марцин Матковський |
6–1, 6–4
|
| 2008 |
Арно Клеман Мікаель Льодра |
Маріуш Фирстенберг Марцин Матковський |
5–7, 6–3, [10–8]
|
| 2009 |
Колін Флемінг Кен Скупскі |
Арно Клеман Мікаель Льодра |
2–6, 6–4, [10–5]
|
| 2010 |
Дастін Браун Рогір Вассен |
Марсело Мело Бруно Соарес |
6–3, 6–3
|
| 2011 |
Джеймі Маррей Андре Са |
Лукаш Длоуги Марсело Мело |
6–4, 7–6(9–7)
|
| 2012 |
Ніколя Маю Едуар Роже-Васслен |
Юган Брунстрем Фредерік Нільсен |
7–6(7–3), 6–4
|
| 2013 |
Юган Брунстрем Равен Класен |
Ніколя Маю Жо-Вілфрід Тсонга |
6–4, 7–6(7–5)
|
| 2014 |
Маріуш Фирстенберг Марцин Матковський |
Марін Драганя Генрі Контінен |
6–7(3–7), 6–3, [10–8]
|
| 2015 |
Лукаш Кубот Едуар Роже-Васслен |
П'єр-Юг Ербер Ніколя Маю |
2–6, 6–3, [10–7]
|
| 2016 |
Хуліо Перальта Орасіо Себальйос |
Мате Павич Майкл Вінус |
6–3, 7–6(7–4)
|
| 2017 |
Жульєн Беннето Едуар Роже-Васслен |
Веслі Колгоф Артем Сітак |
7–5, 6–3
|
| 2018 |
Ніколя Маю Едуар Роже-Васслен |
Кен Скупскі Ніл Скупскі |
6–1, 7–5
|
| 2019 |
Роберт Ліндстедт Ян-Леннард Штруфф |
Ніколя Маю Едуар Роже-Васслен |
2–6, 7–6(7–1), [10–4]
|
| 2020 |
Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
|
| 2021 |
Губерт Гуркач Ян Зелінський |
Юго Нис Артур Рендеркнек |
7–5, 6–3
|
| 2022 |
Юго Нис Ян Зелінський |
Ллойд Ґласспул Гаррі Геліоваара |
7–6(7–5), 6–4
|
| 2023 |
Юго Нис Ян Зелінський |
Гендрік Єбенс Константін Францен |
6–4, 6–4
|
| 2024 |
Сандер Арендс Люк Джонсон |
П'єр-Юг Ербер Альбано Оліветті |
6–4, 3–6, [10–3]
|
| 2025
|
Квентен Аліс П'єр-Юг Ербер
|
Гвідо Андреоцці Мануель Гінар
|
7–5, 6–3
|
Див. також
- Lorraine Open – чоловічий турнір 1979–1989 років у Нансі та Меці
Посилання
49°05′24″ пн. ш. 6°14′02″ сх. д. / 49.090° пн. ш. 6.234° сх. д.