Гвінейниця жовтогруда
| ?Гвінейниця жовтогруда | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Інфраряд: | Corvida |
| Надродина: | Corvoidea |
| Родина: | Тоутоваєві (Petroicidae) |
| Підродина: | Гвінейничні (Microecinae) |
| Рід: | Гвінейниця (Microeca) |
| Вид: | Гвінейниця жовтогруда |
| Біноміальна назва | |
| Microeca flavigaster Gould, 1843[2] | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Microeca tormenti | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Microeca flavigaster |
 Віківиди: | Microeca flavigaster |
 ITIS: | 561111 |
 МСОП: | 103736933 |
 NCBI: | 665145 |
Гвінейниця жовтогруда[3] (Microeca flavigaster) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Мешкає в Австралії та Нової Гвінеї.[4]
Опис
Довжина птаха становить в середньому 11,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.[5]
Номінативний підвид M. f. flavigaster має характерну лимонно-жовту нижню частну тіла, біле горло, сіре обличчя з білими "бровами" і оливково-коричневу верхню частину тіла. Представники підвиду M. f. tormenti більшого розміру, вони мають білу нижню частину тіла, сірувату верхню частину тіла, їх дзьоби і хвости загалом довші. Підвид M. f. flavissima більш схожий на номінативний, однак його верхня частина тіла і горло мають жовтуватий відтінок, його "брови" жовті а хвіст коротший. Представники підвиду M. f. laetissima більшого розміру, ніж M. f. flavigaster; мають коротший хвіст і довший дзьоб.[6][7]
Поширення і екологія
Жовтогруді гвінейниці мешкають в рівнинних тропічних і мангрових лісах Нової Гвінеї і північної Австралії.
Підвиди
Виділяють шість підвидів жовтогрудої гвінейниці:[8]
- M. f. laeta Salvadori, 1878 (північ Нової Гвінеї);
- M. f. tarara Rand, 1940 (південь Нової Гвінеї);
- M. f. flavissima Schodde & Mason, 1999 (аівденний схід Нової гвінеї і півострів Кейп-Йорк);
- M. f. laetissima Rothschild, 1916 (східний Квінсленд);
- M. f. flavigaster Gould, 1843 (північна Австралія);
- M. f. tormenti Mathews, 1916 (північно-західна Австралія).
Раціон
Жовтогруда гвінейниця харчується комахами, які вона шукає між листя або, рідше, на землі.[9]
Розмноження
Сезон розмноження триває з серпня по лютий. За рік може вилупитися один або два виводки пташенят. Жовтогруді гвінейниці будують невелике гніздо з сухої трави і листя, яке скріплюють павутинням. В кладці одне яйце біло-блакитного кольору з коричневими плямками розміром 19×14 мм.[10]
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Microeca flavigaster. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Gould, John (1843). In Proceedings of meeting of Zoological Society of London. Proceedings of Meeting of Zoological Society of London. 10: 131–40 [132–33]. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Schodde, Richard; Mason, I.J. (1999). The Directory of Australian Birds : Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Australia: CSIRO Publishing. с. 375—77. ISBN 9780643102934.
- ↑ Slater, Peter (1974). A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide: Rigby. с. 167. ISBN 0-85179-813-6.
- ↑ Christidis, Leslie; Boles, Walter (2008). The Taxonomy and Species of Birds of Australia and its Territories. Royal Australasian Ornithologists Union. с. 202. ISBN 978-0-643065-11-6.
- ↑ Johnstone, R.E. Intergradation between Lemon-breasted Flycatcher Microeca flavigaster Gould and Brown-tailed Flycatcher Microeca tormenti Mathews in Cambridge Gulf, Western Australia (PDF). Records of the Western Australian Museum. 11 (3): 291—95. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Brooker, M.G.; Braithwaite, R.W.; Estbergs, J.A. (1990). Foraging Ecology of Some Insectivorous and Nectarivorous Species of Birds in Forests and Woodlands of the Wet-Dry Tropics of Australia. Emu. 90 (4): 215—30. doi:10.1071/MU9900215.
- ↑ Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 338. ISBN 0-646-42798-9.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).