Медопійник тасманійський
| ?Медопійник тасманійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Медопійник (Melithreptus) |
| Вид: | Медопійник тасманійський |
| Біноміальна назва | |
| Melithreptus validirostris (Gould, 1837) | |
| Синоніми | |
| Eidopsarus bicinctus Swainson | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Melithreptus validirostris |
 Віківиди: | Melithreptus validirostris |
 ITIS: | 561088 |
 МСОП: | 22704148 |
 NCBI: | 863590 |
Медопійник тасманійський[2] (Melithreptus validirostris) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії.
Поширення
Вид поширений в Тасманії, на острові Кінг та островах Фюрно. Вид зустрічається в склерофілових лісах, особливо в балках, переміщаючись в деяких районах у сухіші ліси на схилах протягом зими.
Опис
Медолюб середнього розміру 16,5–17,5 см завдовжки, оливково-коричневий зверху та блідо-сіро-коричневий знизу, з чорними головою, потилицею та горлом, блідо-блакитною або брудно-білою плямою над оком та білим півмісяцем на потилиці.[3] Молоді особини мають коричневе тім'я, потилицю з лимонним відтінком і помаранчеву основу дзьоба.[4]
Спосіб життя
Тасманійські медопійники харчуються в основному членистоногими, головним чином комахами, які здебільшого добувають на стовбурах і в корі дерев. Самиці будують невеликі глибокі чашоподібні гнізда на високих деревах або в густих чагарниках, у які зазвичай відкладають по три яйця. Розмноження відбувається невеликими колоніями в «традиційних» районах, при цьому члени колонії повертаються в те саме загальне місце щороку.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2022). Melithreptus validirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 15 листопада 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Watts, Dave (2006) [1999]. Field Guide to Tasmanian Birds (вид. 2nd). Frenchs Forest, NSW: New Holland Press. с. 145. ISBN 1-876334-60-6.
- ↑ Strong-billed Honeyeater. Birds in Backyards. Birds Australia. 17 травня 2006. Процитовано 28 червня 2010.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).