YaChudo

Maserati Biturbo

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Maserati Biturbo
Maserati Biturbo E
ВиробникFiat і Maserati Редагувати інформацію у Вікіданих
Також називаєтьсяTipo AM331
Роки виробництва1981—1994
Попередник(и)Maserati Merak Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступник(и)Maserati Shamal Редагувати інформацію у Вікіданих
Колісна база2514 мм
Довжина4153 мм
Ширина1712 мм
Висота1305 мм
Маса1086-1410 кг
СпорідненіMaserati 420
Maserati Shamal
ПодібніAlfa Romeo 75
Ferrari 208
BMW M3
Mercedes-Benz 190 E 2.3-16 / Mercedes-Benz 190 E 2.5-16 / Mercedes-AMG 190 E
Porsche 911

Maserati Biturbo (укр. Мазераті Бітурбо) — сімейство легкових автомобілів класу люкс, які виготовлялись італійською компанією Maserati з 1981 по 1994 рік у вигляді дводверних купе, чотиридверних седанів і відкритих кабріолетів.

Назва Biturbo було придумано Алехандро Де Томазо (англ. Alejandro de Tomaso) для першого в світі автомобіля, оснащеного двигуном з турбонаддувом, оснащеного двома турбінами. Модель породила цілу лінійку автомобілів з більш ніж 30 версій, що випускалися майже 15 років.

Історія

Maserati BiTurbo E

Модель Biturbo, представлена в день народження компанії 14 грудня 1981 року ознаменувала собою настання нової ери в історії Maserati. План нового її власника Алехандро Де Томазо (англ. Alejandro de Tomaso) по перевороту економічної ситуації полягав у створенні компактного купе, що пропонує темперамент перегонів в поєднанні з цікавою ціною. Метою такої політики було залучення нових покупців. Продажі в Італії першої моделі майбутнього великого сімейства почалися в квітні 1982 року.

Biturbo

Maserati BiTurbo S

Елегантне спортивне купе було розроблено під керівництвом Пьеранджело Андреані (Pierangelo Andreani), керівника Центру стилю Maserati в той час. Внутрішнє оздоблення автомобіля було розкішним, в салон поміщалися чотири людини, яких оточували шкіра і дерево.

Новий компактний V-подібний шестициліндровий двигун з двома турбокомпресорами робочим об'ємом два літри розвивав потужність в 180 к.с., і в поєднанні з встановленим ззаду диференціалом підвищеного тертя наділяв автомобіль видатними динамічними характеристиками. У 1983 році була представлена більш потужна 205 к.с. версія Biturbo S, з двома проміжними охолоджувачами повітря (інтеркулерами). Зовні модель відрізнялася двома невеликими повітрозабірниками на капоті. У 1986 і 1987 році на обох моделях карбюратор був замінений на систему уприскування палива, їх потужність зросла до 187 і 220 к.с. і вони стали називатися Biturbo i і Biturbo Si відповідно.

Всього було виготовлено 11 919 дволітрових автомобілів Biturbo.

Biturbo E

Якщо дволітрова версія була зарезервована для італійського ринку, то представлена в 1983 році модель Biturbo E з двигуном робочим об'ємом 2,5 літра потужністю 185 к.с. створювалася для експорту. Спортивна версія з трохи більш потужним двигуном на 196 к.с. позначалася як Biturbo ES. У 1987 році цей двигун також отримав систему уприскування палива, став розвивати 188 к.с., а модель, що ним оснащується, стали називати Biturbo Si 2500.

Всього було випущено приблизно 6,5 тисячі експортних моделей Biturbo.

222

Maserati 222 E

Представлена на автосалоні в Турині в 1988 році модель Maserati 222 прийшла на заміну Biturbo. Перша цифра в позначенні автомобіля повідомляла про те, що це дводверна модель, друга відсилала до робочого об'єму дволітрового двигуна потужністю 220 к.с., а третя вказувала на друге покоління моделей Biturbo.

Косметичні зміни зовнішнього вигляду були виконані Марчелло Гандіні. Спереду автомобіля з'явилася округла решітка радіатора, а нові зовнішні дзеркала і спойлер ззаду були покликані поліпшити аеродинаміку. У салоні встановили більш зручні сидіння з електроприводом. Оздоблення інтер'єру — суміш вельвету, шкіри та дерев'яних вставок. У базову комплектацію моделі входили центральний замок і кондиціонер.

З 1989 року на автомобіль, позначений як 2.24v стали встановлювати новий двигун з двома розподільними в кожній головці і чотирма клапанами на циліндр. Внаслідок такого поновлення потужність мотора вдалося підняти до 245 к.с.

Всього було виготовлено 2557 дволітрових моделей

222 E

Єдиним зовнішньою відмінністю, також представленої в 1988 році, експортної моделі 222 E були стандартно встановлені протитуманні фари. Автомобіль оснащувалася 2,8-літровим двигуном потужністю 225 к.с. Менш ніж через два роки з'явилася спортивна версія 222 SE з двигуном модність 245 к.с.

У 1991 році експортна модель була оновлена. Названа 222 SR вона отримала нові фари, ґрати радіатора, литі колеса з сімома спицями і нове, розташоване перед вітровим склом, антикрило. Технічних змін було мало, потужність двигуна залишилася колишньою, як опція пропонувалася «розумна» підвіска з електронно-керованими амортизаторами. Трохи пізніше з'явилася дуже схожа на неї модель 222.4v, оснащена двигуном потужністю 279 к.с.

Всього було виготовлено 1073 експортних автомобілі.

Racing

Maserati Racing

Maserati Racing (Tipo AM331) був потужнішим варіантом 2.24v з більшою вихідною потужністю та задумувався як проміжна модель під більш агресивним Shamal. Перероблена передня частина та інші елементи також знайшли своє застосування в решті лінійки Biturbo. Він був вперше представлений пресі в грудні 1990 року. З 1991 по 1992 рік було виготовлено лише 230 одиниць, які були в основному призначені для італійського ринку. 173 Maserati Racing були доставлені новими до Італії, а решта, ймовірно, були експортовані. Кілька одиниць також були експортовані з Італії з того часу до інших європейських країн; документація була обмежена, що робило омологацію в деяких країнах величезною адміністративною проблемою.[1]

У поєднанні з новими налаштуваннями двох контролерів двигуна від Magneti Marelli, що відповідають за запалювання, впорскування палива та управління турбонаддувом, потужність збільшилася до 285 к.с. (210 кВт) при 6250 об/хв з питомою потужністю 142,5 к.с./л. Крутний момент становить 374 Н⋅м (276 фунт-фут) при 4250 об/хв. У довіднику двигунів Maserati цей двигун отримав позначення AM 490. Двигун був сумісний з бензином без свинцю. Впускний колектор складається з двох турбокомпресорів IHI з водяним охолодженням та двох повітряно-повітряних інтеркулерів. Зміни порівняно з двигуном 2.24v включають новий, легший колінчастий вал, нові випускні клапани (заповнені натрієм для покращеного відведення тепла), нові камери згоряння, нові легші шатуни, нові легші ковані алюмінієві поршні та нові турбокомпресори IHI.

Spyder (Tipo AM334)

Maserati BiTurbo Spyder
1987 Maserati Biturbo Spyder

Кабріолет Biturbo був розроблений Джузеппе Міттіно та зібраний компанією Zagato в Мілані. Це була перша робота Zagato для Maserati з часів A6G/2000 30 років тому.[2] Компанії Embo з Караманьї спочатку було доручено розробити чотиримісну версію кабріолета Biturbo, яка була показана на Туринському автосалоні в квітні 1982 року,[3] але їхня пропозиція так і не потрапила у виробництво.

Spyder був побудований на колісній базі 2400 мм (94,5 дюйма), що приблизно на 114 мм (4,5 дюйма) коротше, ніж у купе. Однак, оскільки це суворий двомісний автомобіль зі складними задніми сидіннями, багажне відділення було більшим, ніж в оригінальному Biturbo.[2] Саме на цьому короткому шасі пізніше був розроблений спортивний Karif з жорстким дахом . Загалом протягом десяти років було випущено 3076 Spyder.[4] Це був рекорд виробництва для Maserati з відкритим верхом.

Перший Spyder був представлений на Туринському автосалоні в 1984 році. Він пропонувався як з 2,0-літровим, так і з 2,5-літровим «експортним» двигуном. Два роки по тому було впроваджено систему впорскування палива, і автомобіль тепер називався Spyder. Було виготовлено 297 автомобілів з 2,0-літровим двигуном і 122 з 2,5-літровим двигуном.[5]

228 (Tipo AM334)

Maserati 228 (Tipo AM334)

Maserati 228 був дводверним 5-місним купе GT, побудованим на шасі Biturbo. Він був задуманий як більш розкішна пропозиція, ніж попередня модель лінійки Biturbo, і тому був орієнтований на той самий ринок, що й великі GT минулого, такі як 3500 GT та Mexico.[6] Для досягнення цієї мети він базувався на довшому шасі чотиридверного Biturbo з колісною базою 2600 мм (102,4 дюйма) та оснащувався найбільшим 2,8-літровим 18-клапанним двигуном V6 з уприскуванням палива (звідси й назва 228 – 2-дверний, 2,8-літровий двигун). Газові амортизатори Bilstein замінили звичайні гідравлічні, а 4-ступенева автоматична коробка передач була доступна на замовлення.[6]

Двигуни

  • 2.0 L twin-turbo 90° V6 SOHC 180—220 к.с.
  • 2.0 L twin-turbo 90° V6 DOHC 220—245 к.с.
  • 2.5 L twin-turbo 90° V6 SOHC 185—205 к.с.
  • 2.8 L twin-turbo 90° V6 SOHC 225—250 к.с.
  • 2.8 L twin-turbo 90° V6 DOHC 279—285 к.с.

Примітки

  1. ↑ Biturbo Racing - 1991 to 1992. About us: Heritage. Maserati. Процитовано 26 липня 2025.
  2. ↑ а б World Cars 1985. Pelham, NY: The Automobile Club of Italy/Herald Books. 1985. с. 40. ISBN 0-910714-17-7.
  3. ↑ Sabatini, Valerio (30 квітня 1982). Maserati Biturbo senza tetto [Maserati Biturbo with no roof]. La Stampa (італ.). с. 15. Процитовано 26 лютого 2015.
  4. ↑ Beyl, Tobias (Червень 2017). Avanti Azzurri [Go Blues]. Motor Klassik (нім.). Motor Presse Stuttgart. с. 170. ISSN 0177-8862.
  5. ↑ The Biturbos. Maserati official site - About us: Heritage. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
  6. ↑ а б 2281986 to 1992. Maserati official site - About us: Heritage. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 14 вересня 2014.

Посилання


Автомобіль Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).