Major (манґа)

Major
Обкладинка першого тому манґи
Жанр	дорослішання[1] спокон (бейсбол)[2]
Аудиторія	шьонен
Манґа
Автор	Такуя Міцуда
Видавець	Shogakukan
Імпринт	Shōnen Sunday Comics
Журнал	Weekly Shōnen Sunday
Період випуску	3 серпня 1994  — 7 липня 2010
Кількість томів	78
Телевізійний аніме-серіал
Студія	Studio Hibari (#1–78) SynergySP (#79–154)
Мережа	NHK-E
Період показу	13 листопада 2004  — 25 вересня 2010
Кількість серій	154
Аніме-фільм
Major: Yūjō no Winning Shot
Студія	Xebec
Дата виходу	13 грудня 2008
Тривалість	100 хв.
Продовження
Major 2nd (2015–дотепер)

Major — японська спортивна манґа, написана та проілюстрована Такуєю Міцудою. Вона публікувалась у журналі Weekly Shōnen Sunday видавництва Shogakukan з серпня 1994 року по липень 2010 року, а її розділи були зібрані в 78 томах. За нею вийшло продовження під назвою Major 2nd, яке почало випуск у тому ж журналі в березні 2015 року.

Манґу було адаптовано в 154-серійний аніме-телесеріал студією Hibari, а пізніше SynergySP. Шість сезонів транслювалися на каналі NHK E з листопада 2004 року по вересень 2010 року. Дві оригінальні відеоанімації (OVA) були випущені у грудні 2011 року та січні 2012 року відповідно.

У 1996 році Major отримав премію Shogakukan Manga Award у категорії сьонен. До жовтня 2024 року тираж серії манґи становив понад 66,66 мільйона примірників, що робить її однією з найбільш продаваних серій манґи.

Історія розповідає про життя Ґоро Хонди від дитинства до його професійної бейсбольної кар’єри, зосереджуючись на його наполегливості перед лицем труднощів. Батько Ґоро, Шіґехару Хонда, є професійним бейсбольним пітчером, який виступає за команди Японської професійної бейсбольної ліги (NPB). Ґоро глибоко захоплюється батьком і прагне піти його шляхом. Його мати, Чіакі Хонда, померла за два роки до початку історії. Ґоро встановлює тісні зв’язки зі своєю вихователькою в дитячому садку Момоко Хошіно та з другом дитинства Тошією Сато, якого він навчає грати в бейсбол. Шіґехару отримує травму руки, що ставить хрест на його кар’єрі, і це спустошує Ґоро. Сповнений рішучості й надалі підтримувати сина, Шіґехару перекваліфіковується на силового б’ючого гравця і зрештою приєднується до команди Yokohama Marine Stars. У цей період Момоко зближується з родиною, і Шіґехару робить їй пропозицію. У вирішальному матчі проти Tokyo Giants Шіґехару вибиває хоум-ран зі швидкого м’яча, поданого американським пітчером Джо Ґібсоном. Однак пізніше Ґібсон кидає подачу, яка влучає Шіґехару в голову, що призводить до його смерті від внутрішньої кровотечі наступного дня.

Через три роки Момоко всиновлює Ґоро. Коли він переходить до четвертого класу, він приєднується до дитячої бейсбольної команди Mifune Dolphins, залучаючи друзів, щоб запобігти її розформуванню. Помітивши талант Ґоро, тренер пропонує йому перейти до більш конкурентної команди Yokohama Little, де грає Тошія. Ґоро вагається, не бажаючи залишати друзів, але після того, як Момоко захворює, він знову підтверджує свою відданість близьким. Тим часом Ґібсон запрошує Ґоро до Сполучених Штатів подивитися Матч зірок MLB, де демонструє свою майстерність пітчера. Натхненний цим, Ґоро клянеться одного дня кинути виклик Ґібсону. Привівши Dolphins до перемоги над Yokohama Little, Ґоро отримує травму, а згодом переїжджає до Фукуоки разом із Момоко та її новим чоловіком Хідекі Шіґено, не попрощавшись із товаришами по команді. Повернувшись до Міфуне, Ґоро возз’єднується з друзями в середній школі Mifune East. Спочатку не зацікавлений у бейсболі через травму плеча, він зрештою повертається до спорту як ліворукий пітчер. Разом із другом Коморі Дайсуке він відбудовує шкільну команду та перемагає команду суперника Тошії в регіональному турнірі. Попри напруженість через вибір старшої школи, Ґоро і Тошія зрештою разом вступають до Kaido High School, престижної бейсбольної школи. Після виснажливих тренувань Ґоро приводить резервну команду до перемоги над основним складом, після чого залишає Kaido в пошуках більших викликів.

Ґоро повертається додому, де мати наполягає, щоб він узяв на себе відповідальність за своє рішення. Після протистояння з асистентом тренера Kaido він вступає до Seishuu High School — колишньої дівочої школи без бейсбольної команди. Він створює команду з нуля і приводить її до чвертьфіналу літнього турніру, де вони зустрічаються з Kaido. Попри гідну боротьбу, Seishuu програє, а Ґоро падає від виснаження. Його виступ привертає увагу професійних скаутів, але, дізнавшись, що Ґібсон усе ще виступає в MLB, він вирушає до Сполучених Штатів. Він починає з рівня Triple-A, де стикається з Джо Ґібсоном-молодшим, який звинувачує Ґоро в минулих сімейних трагедіях. Після того як Ґоро вибиває Ґібсона-молодшого, він допомагає своїй команді виграти плей-оф Triple-A. Згодом він представляє Японію на Кубку світу з бейсболу, зустрічаючись із Ґібсоном-молодшим у фіналі. Попри сильний виступ, Ґоро зазнає поразки, на деякий час втрачаючи пристрасть до бейсболу, перш ніж повернутися до спорту з новою рішучістю.

Ґоро дебютує в MLB у складі Hornets, спочатку демонструючи високий рівень гри, але згодом у нього розвивається їпс. Після відновлення за допомогою психологічної підтримки він бореться з втратою мотивації, доки вихід Ґібсона на пенсію не відроджує його прагнення. Через кілька років Ґоро зустрічається з Ґібсоном-молодшим у Світовій серії, тоді як його дружина Шімідзу народжує їхню дитину. Після 14-річної кар’єри Ґоро завершує виступи через травму плеча, але згодом повертається до Японії як б’ючий гравець і філдер команди Blue Oceans, надихаючи своїх дітей так само, як колись його надихав батько.

Ґоро Хонда (яп. 本田 吾郎, Honda Gorō) / Ґоро Шіґено (яп. 茂野 吾郎, Shigeno Gorō)

Із раннього дитинства Ґоро демонструє винятковий бейсбольний талант, розвиваючи свою пристрасть завдяки батькові — професійному гравцеві. Після смерті матері, коли йому було три роки, бейсбол стає його головним зв’язком із єдиним із батьків, що залишився. У шість років його батько гине під час матчу після того, як у нього влучає подача американського гравця Джо Ґібсона, що зміцнює рішучість Ґоро дістатися до Головної ліги бейсболу. Після цього його всиновлює Момоко Хошіно, колишня вихователька дитячого садка та романтична партнерка його батька. Коли Момоко згодом одружується, Ґоро бере прізвище Шіґено. Його природна атлетичність і відданість справі приваблюють товаришів по команді, які захоплюються його вміннями.

Шіґехару Хонда (яп. 本田 茂治, Honda Shigeharu)

Шіґехару, пітчер команди Marine Stars, виховує сина Ґоро як вдівець. Коли травма ліктя ставить під загрозу його кар’єру пітчера, товариш по команді Шіґено переконує його перейти на гру в атаці. Він закохується у виховательку дитячого садка Ґоро і майже одружується з нею. Його життя трагічно обривається після того, як у нього влучає подача американського пітчера MLB Джо Ґібсона. У юності він грав за Yokohama Little League, а згодом навчався в старшій школі Кошієн разом із Шіґено.

Чіакі Хонда (яп. 本田 千秋, Honda Chiaki)

Чіакі Хонда була покійною дружиною Шіґехару Хонди.

Момоко Хошіно (яп. 星野 桃子, Hoshino Momoko) / Момоко Шіґено (яп. 茂野 桃子, Shigeno Momoko)

Момоко була вихователькою Ґоро в дитячому садку, коли він був малим. Після того як Ґоро залишив дитячий садок, вона почала зустрічатися з його батьком Шіґехару і була з ним заручена на момент його смерті. Вона всиновлює Ґоро і виховує його як мати-одиначка, доки через кілька років не одружується з Хідекі Шіґено. Після цього вона змінює ім’я на Момоко Шіґено. Згодом у неї з’являються власні діти — син на ім’я Шінґо та донька Чіхару.

Хідекі Шіґено (яп. 茂野　英毅, Shigeno Hideki)

Хідекі Шіґено, ас-пітчер команди Yokohama Marine Stars, підтримує дружбу з Шіґехару Хондою ще зі шкільних років. Коли Шіґехару отримує травму руки, Шіґено радить йому перейти до гри в атаці. Після смерті Шіґехару він відновлює зв’язок із Момоко та Ґоро, наставляючи юного гравця в бейсболі. Через три роки він одружується з Момоко, всиновлює Ґоро та стає батьком ще двох дітей — Шінґо і Чіхару. У професійній кар’єрі Шіґено виступає за Marine Stars і Fukuoka Eagles, перш ніж повернутися до Yokohama у 2000 році. Після періоду спадів і яскравого останнього сезону він завершує кар’єру, а його номер (#17) виводять з обігу команди. Згодом він працює спортивним коментатором, а пізніше стає головним тренером і інструктором пітчерів національної збірної Японії під час Кубка світу з бейсболу 2005 року.

Тошія Сато (яп. 佐藤寿也, Satō Toshiya)

Тошія переходить від навчання до бейсболу після того, як спостерігає за тренуваннями Ґоро, і з часом стає майстерним кетчером у Yokohama Little League. Їхня дружба перетворюється на суперництво, коли Ґоро повертається через кілька років. Після того як родина залишає його, Тошія живе з дідусем і бабусею, присягаючись стати професійним гравцем. Він вступає до старшої школи Kaido, але спочатку неправильно тлумачить наміри Ґоро щодо тиску з боку скаутів. Після поразки від команди Ґоро вони миряться і ненадовго стають одноклубниками в Kaido. Як головний б’ючий команди Kaido, Тошія блискуче виступає на турнірі Кошієн, а згодом приєднується до Tokyo Warriors, здобувши звання Новачка року. Під час Кубка світу з бейсболу він успішно повертається на позицію кетчера за підтримки Ґоро.

Каору Шімідзу (яп. 清水薫, Shimizu Kaoru)

Каору Шімідзу знайомиться з Ґоро в початковій школі та приєднується до команди Mifune Dolphins Little League, побачивши його відданість бейсболу. Як перший рекрут Ґоро, вона виходить ловцем у фіналі, коли Дайсуке отримує травму, і починає відчувати до нього романтичні почуття. У середній школі вона переходить до софтболу, очолюючи команду Mifune East, водночас зберігаючи суперечливе ставлення до бейсболу. Спочатку планує вступати до тієї ж старшої школи, що й Ґоро, але дізнавшись, що там немає софтболу, вона обирає Seishu High, дослухавшись до поради Ґоро слідувати своїй пристрасті. У Seishu вона переконує свого брата Тайґу приєднатися до бейсбольної команди. Після школи вона вступає до університету Кьова, де Ґоро зізнається їй у своїх почуттях, і між ними починаються стосунки. Її відданість софтболу віддзеркалює пристрасть Ґоро до бейсболу, і зрештою вони одружуються та мають двох дітей.

Джо Ґібсон (яп. ジョー・ギブソン)

Джо Ґібсон, пітчер, чия фатальна подача призвела до смерті батька Ґоро, несе цей тягар провини протягом усієї кар’єри. Він підтримує елітний рівень гри в Головній лізі бейсболу, щоб ушанувати спадщину Шіґехару Хонди як гідного суперника. Цей інцидент руйнує його родину, особливо стосунки із сином Джо Ґібсоном-молодшим, який звинувачує і Ґібсона, і Хонду в розпаді сім’ї. Після смерті дружини та доньки Ґібсон продовжує виступати в Америці після сорока років, здобувши понад 300 перемог за кар’єру. Коли Ґоро стає професіоналом, Ґібсон очікує їхньої неминучої зустрічі. Під час Кубка світу з бейсболу він виходить на поле як ас збірної США, попри стенокардію, ризикуючи власним життям як спокуту перед Ґоро та покійним Хондою. Після успішної операції він розмірковує: «У мене теж колись був великий суперник, але тепер він мертвий через мене».

Написана та проілюстрована Такуєю Міцудою, манга Major виходила в журналі Weekly Shōnen Sunday видавництва Shogakukan з 3 серпня 1994 року^[3] до 7 липня 2010 року^[4][5]. Видавництво зібрало 747 окремих розділів у сімдесят вісім томів, випущених з 13 січня 1995 року по 17 грудня 2010 року.

Продовження серії, Major 2nd, розпочалося у Weekly Shōnen Sunday 11 березня 2015 року^[6].

Аніме-серіал був адаптований Studio Hibari, а пізніше SynergySP. Адаптація транслювалася на NHK E протягом 154 епізодів, розділених на шість сезонів, з 13 листопада 2004 року по 25 вересня 2010 року^[7]. Анімаційний фільм, що розповідає історію між першим і другим сезонами аніме, вийшов 13 грудня 2008 року^[8]. Дві OVA були випущені 16 грудня 2011 року та 18 січня 2012 року. OVA адаптували розділ «Світова серія», який був пропущений у телесеріалі^[9].

До листопада 2021 року тираж манґи Major перевищив 55 мільйонів примірників^[10]. До жовтня 2024 року тираж серії перевищив 66,66 мільйона примірників, що робить її однією з найбільш продаваних серій манґи^[11].

У 1996 році Major виграв 41-шу премію Shogakukan за манґу в категорії сьонен^[12]. Опитування 2020 року, проведене Goo за участю 14 846 учасників, поставило Major на шосте місце серед найкращих манґа-серій, коли-небудь опублікованих у виданні Weekly Shōnen Sunday^[13]. В опитуванні TV Asahi «Manga Sōsenkyo 2021», в якому 150 000 людей проголосували за 100 найкращих манґ, Major посів 83-тє місце^[14].

У 2006 році аніме-серіал посів 46-те місце в онлайн-опитуванні, проведеному TV Asahi, щодо улюблених анімаційних телесеріалів Японії. Список знаменитостей того ж опитування розмістив аніме-серіал на 70-му місці^[15]. У 2005 році виробник спортивних товарів Mizuno уклав річну угоду з Shogakukan про розміщення логотипу їхньої компанії на бейсбольному спорядженні, яке використовують Горо Шіґено та інші персонажі манґи. Згідно з угодою, Mizuno також використовуватиме персонажа Горо Шіґено в інших рекламних заходах^[16]. У статті в The Boston Globe зазначається, що манґа сприяла зростанню популярності подачі ґіробол^[17].

Після перемоги Японії над Сполученими Штатами у фіналі World Baseball Classic 2023 року, Мацуда створив пам'ятну ілюстрацію із зображенням Ґоро разом із Шохеєм Отані, яка була опублікована у Sports Nippon^[18].

• [Офіційний вебсайт на Web Sunday у Wayback Machine (арх. 2007-09-13)] (яп.)
• [Офіційний вебсайт аніме на NHK у Wayback Machine (арх. 2010-10-22)] (яп.)