Горлиця чорнодзьоба
| ?Горлиця чорнодзьоба | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Довгохвоста горлиця (Macropygia) |
| Вид: | Горлиця чорнодзьоба |
| Біноміальна назва | |
| Macropygia nigrirostris Salvadori, 1875 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Macropygia nigrirostris |
 Віківиди: | Macropygia nigrirostris |
 ITIS: | 177206 |
 МСОП: | 22690580 |
 NCBI: | 471132 |
| Fossilworks: | 372837 |
Горлиця чорнодзьоба[2] (Macropygia nigrirostris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис
Довжина птаха становить 29 см, з яких від 13 до 15 см припадає на довгий хвіст. Довжина крила становить 14—15 см, довжина дзьоба 11—13 мм, вага 66—104 г. Забарвлення переважно червонувато-коричневе, крила і хвіст темніші, горло світліше. Шість центральних стернових пер на хвості поцятковані чорними смугами. У самиць верхня частина тіла поцяткована чорними смугами. Лапи темно-червоні або коричневі, дзьоб чорний.
Поширення і екологія
Чорнодзьобі горлиці мешкають на Новій Гвінеї (за виключенням півдня), а також на острові Япен, на архіпелазі Бісмарка та на островах Д'Антркасто. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 2600 м над рівнем моря.
Поведінка
Чорнодзьобі горлиці зустрічаються поодинці, парами і невеликими зграйками. Іноді на одному плодовому дереві може зібратися до 20 птахів. Живляться чорнодзьобі горлиці переважно дрібними плодами і насінням. Ведуть деревний спосіб життя, дуже рідко спускаються на землю, зазвичай для того, аби випити води або проковтнути камінь. Чорнодзьобі горлиці демонструють агресивну поведінку по відношенню до інших птахів, зокрема до свистунів і медолюбів, які наближаються до плодових дерев. Імовірно, можуть розмножуватись протягом всього року. В кладці два білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Macropygia nigrirostris. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
Посилання
- Чорнодзьоба горлиця на Xeno-Canto [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).